Тема уроку. Етапи та стадії виробничого й навчального проектування
            Мета уроку: засвоєння знань про етапи виробничого проектування: технічне завдання, технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект, розробка робочої документації тощо; ознайомлення із завданням проектно-конструкторської підготовки виробництва та критеріями оцінювання нової продукції; формування практичних умінь і навичок визначати відмінності між виробничим та навчальним проектами. Розвивати образне та критичне мислення, творчу уяву. Виховувати почуття відповідальності, працелюбність, самостійність, уважність.
Обладнання: зразки навчальних та виробничих проектів.
                                                      Тип уроку: комбінований.
І. Організаційна частина (2 хв)
ІІ. Повторення вивченого матеріалу й набутих знань і умінь (7 хв)
III. Мотивація навчальної діяльності (2 хв)
IV. Оголошення теми й мети уроку (2 хв) V. Вивчення нового матеріалу (20 хв)
VI. Практична робота учнів (10 хв) VII. Підведення підсумків роботи (2 хв)

                                                                  Хід. уроку
І. організаційна частина
• Перевірка присутніх.
• Призначення чергових.
Іі. актуалізація опорних знань учнів
Учитель проводить усне опитування учнів.
1. Що називаємо проектом? Наведіть відомі вам приклади проектів.
2. Чи є серед наведених вами прикладів проекти наукові? Соціальні? Політичні?
3. Розкрийте основні ознаки проектної діяльності.
4. Чим відрізняється проектування від конструювання?
5. Як класифікують проекти?

        Сьогодні ми ознайомимося з основними етапами виробничого проектування, завданнями проектно-конструкторської підготовки виробництва. Завдяки одержаним знанням і вмінням ви зможете здійснити аналіз та встановити відмінності між виробничим і навч 

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
        Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає такі завдання уроку:
• визначити етапи виробничого проектування;
• розкрити основні завдання проектно-конструкторської підготовки виробництва та критерії оцінювання нової продукції;
• визначати відмінності між виробничим та навчальним проектами.
V. вивчення нового матеріалу
                                                             План вивчення:
1. Поняття про етапи виробничого проектування.
2. Поняття про етапи навчального проектування.
       Якщо прослідкувати основні етапи історії суспільства, то нескладно помітити, що рушійною силою його розвитку є вдосконалення знарядь праці. З одного боку, це пояснюється тим, що людина завжди прагнула змінити на краще предметний світ речей, зробити його більш прогресивним та комфортним. З іншого, предмети та об’єкти, які нас оточують, обов’язково мають певні недоліки, що дає змогу винахідникам здійснювати постійний пошук для їх удосконалення.
        Удосконалення знарядь праці — це не лише їх конструктивна модернізація, а й установлення більш досконалих виробничих стосунків, утворення нових форм організації виробничої діяльності людини тощо. Ремісник виготовляє певну річ утилітарного призначення від творчого задуму до його втілення в конкретний продукт. Згодом він об’єднується з іншими ремісниками для одержання більшого прибутку від своєї діяльності, що призводить до спеціалізації виробництва — кожен учасник такого процесу виконує лише певну операцію. Спеціалізація виробництва вдосконалює кожну технологічну ланку, створює та розвиває виробничий процес у цілому. Згодом крім окремого технологічного процесу створення певного продукту утворюється виробничий процес, який складається із сукупності технологічних. У ході такого генезису виробничої діяльності вдосконалюється й планова діяльність, тобто відбувається спеціалізація виробництва в тій його частині, де проводять проектування та конструювання виробів. На сьогодні будь-яке сучасне виробництво містить відділ, що займається проектуванням та відповідним прогнозуванням власної виробничої діяльності. Тут необхідно відразу підкреслити, що виробництво характеризується постійними змінами, які проявляються у вигляді процесу його постійного вдосконалення.
       Постійний розвиток і вдосконалення виробництва — необхідна умова його існування, і саме проектування чи проектна технологія виступає рушійною силою його розвитку та вдосконалення.
Перед тим як визначити етапи проектування, розглянемо структуру виробничого проектування.
       З попередніх параграфів ми з’ясували, що процес створення різноманітних речей, машин, архітектурних комплексів, технічних систем відбувається по-різному, і для кожного конкретного випадку має індивідуальну структуру чи етапи проектування. До суб’єктивних обставин, що впливають на етапи та процеси проектування, відносять накопичені на цей момент наукові відомості в цій галузі знань, особливості матеріально-технічного оснащення проектних робіт, вимоги економіки, установлені строки виконання експериментального зразка тощо.
        Разом із тим, індивідуальні відмінності в організації процесу створення проекту не повинні впливати на основні принципи та етапи проектної технології.
        На сьогодні методика створення та відповідні етапи проектування в умовах серійного виробництва зазнають значного впливу з боку зарубіжного досвіду дизайнерських розробок. Наприклад, в усьому світі дизайнери дедалі більше використовують інформаційні технології на стадії формотворення виробу, яке традиційно було обмежене лише креслярським способом. Так, ще зовсім недавно можливість перенести креслення з паперу на екран комп’ютера порівнювалась із новим відкриттям у проектуванні. Наступним кроком стала поява технології 3D, або проектування об’єкта у тривимірному просторі. Уже сьогодні світові технології виробничого проектування вступають у нову фазу — у так звану галузь цифрового моделювання, коли об’єкт на екрані комп’ютера не лише виглядає, але й віртуально функціонує, як це має відбуватись у реальному житті. Тому якщо зараз описати найбільш сучасний спосіб проектування, завтра він може опинитися в архівах майбутнього виробництва. Щоб уникнути цього, розглянемо етапи проектування лише в загальних рисах, які в тій чи іншій мірі можуть наповнюватися сучасними інформаційними чи іншими провідними технологіями майбутнього.
       Процес проектування виробів в умовах виробництва складається з таких основних етапів:
• дослідження та складання завдань проекту;
• художньо-конструкторський пошук;
• ескізний проект;
• складання конструкторської документації. Дослідження та складання завдань проекту. На цьому етапі
           Відбувається дослідження проблеми (товару чи послуги), над якою буде працювати творчий колектив. Нині фірми використовують найпоширенішу форму здійснення проектних робіт, це так звані «цільові програми», які передбачають створення творчих дизайнерських команд. Вони мають визнаного лідера й обов’язково включають кількох спеціалістів, що здатні генерувати ідеї з найважливіших сфер інноваційної діяльності (ринок, техніка, менеджмент). Організаційна структура, склад фахівців і вимоги до керівника проекту визначаються рівнем інноваційного рішення у створюваному продукті чи процесі, а також певним терміном завершення роботи.
          Під час вивчення інформації, яка стосується проекту, з’ясовують чи визначають самостійно всі вимоги до об’єкта проектування. Уся зібрана інформація про майбутній об’єкт виготовлення аналізується з позицій зручності, технологічності, економічності та естетичності виробу. Етап завершується складанням науково обґрунтованих вимог до цього об’єкта, відповідних проектних характеристик. На основі проведеної роботи складають технічне завдання.
         Художньо-конструкторський пошук. На цьому етапі відбувається створення початкових творчих ідей у вигляді ескізних та графічних форм, що може також відбуватися в об’ємному вигляді — макетах. Розробка графічної частини відбувається на основі технічного завдання та відповідних нормативних документів (ГОСТів, нормалей). Ескізування промислових виробів відбувається від принципової схеми до графічної розробки окремих деталей, і потім до виробу в цілому. На цьому етапі ескізи (певної кількості) можуть відображати ідею проекту в цілому, зображення окремих вузлів із прорисовкою окремих фрагментів деталей виробу, мати вигляд компоновочних схем. Спочатку ескізи виконуються без дотримання масштабу, оскільки на цьому етапі перевіряються різні напрямки розв’язку форми та конструкції майбутнього виробу, і вже потім уточнюється через креслення з дотриманням масштабу та вимог ЕСКД.
         Ескізи конструктивних елементів виробів розробляються з урахуванням вимог міцності, жорсткості конструкції, а також стійкості з урахуванням максимальних габаритних відхилень у процесі експлуатації. Наприклад, для меблевого виробництва такими габаритними відхиленнями вважають перекидання столу, шафи під час висування ящиків або відкривання дверцят тощо.