УРОК 6

Тема уроку. Аналіз та компонування інформації для проекту

Багато учнів злегка помиляються, коли вважають, що рефе­рат — це самостійний твір на задану тему.

Насправді реферат — це не твір, а огляд публікацій, доступ­них за заданою темою. Огляд, на відміну від твору, не вимагає ні фантазії, ні оригінальності мислення, ні вислову нових ідей. Зро­зуміло, у рефераті можна наводити власні твердження і вислови, але, по-перше, це зовсім не обов'язково, а, по-друге, доречно не у всіх розділах роботи. Можливо, якби всі учні добре знали, що реферат — це зовсім не твір, то й охочих писати реферати було б більше.

Реферуючи джерело, необхідно точно передавати його зміст. Залежно від того, яка роль відводиться джерелу в дослідженні, дуже важлива інформація може подаватися у вигляді цитат. Викладання має бути стислим, точним, без зайвих слів і суб'єк­тивних оцінок. Не рекомендується скорочувати слова, використо­вувати абревіатури, які будуть незрозумілі іншим учасникам до­слідження.

Виписки із книги краще подавати зонами, тобто фіксувати ін­формацію, яка стосується одного конкретного питання. Якщо у джерелі, навіть в одному абзаці чи фразі, є інформація з іншого питання плану дослідження, то на аркуші залишають певний ін­тервал для запису. При застосуванні карток у реферуванні джерел кожне питання фіксується на окремій картці. Усе це сприяє систе­матизації інформації згідно з планом дослідження. Крім того, якщо будь-які дані передбачається використати в інших розділах, то від­повідну виписку необхідно заповнити у двох примірниках.

Створення рефератів дуже схоже на колекціонування пошто­вих марок. Уявіть собі, що перед вами лежить десяток поштових марок, і ваше завдання акуратно їх розташувати. Одна людина розмістить їх у хронологічному порядку, інша — за збільшенням номіналів, третя — у порядку зростання геометричних розмірів, четверта — за країнами, а п'ята згрупує марки за темами: «спорт» — в одну групу, а «природу» — в іншу. Зверніть особливу увагу на те, що кожен проведе при цьому невелике дослідження. Хтось уважно вивчить історію марок, а хтось обмежиться їх об­міром за допомогою лінійки, але кожен проявить творчість та от­римає результат, відмінний від інших. За цим результатом можна багато що сказати про дослідницькі здібності та творчий підхід автора.

Так само відбувається й підготовка реферату. Спочатку збира­ються початкові матеріали на задану тему (книги, статті, замітки, ілюстрації), а потім витяги з них групуються в тому порядку, який зручний авторові. Успіх залежить від наявності початкових ма­теріалів і практичних навичок. Із початковими матеріалами може дуже допомогти Інтернет, а з практичними навичками ніхто не до­поможе, окрім вас самих.

Раніше для підготовки реферату доводилося або ходити в біб­ліотеку, або мати бібліотеку вдома. Сьогодні потрібну кількість публікацій з будь-якої теми можна підібрати в Інтернеті швидше, ніж дочекатися в бібліотеці виконання свого замовлення. А що сто­сується практичних навичок, то вони тому й називаються «прак­тичними», що сформувати їх можна тільки в роботі. Можна заван­тажити з Інтернету десятки готових рефератів і всі їх успішно здати. Можливо, при цьому в журналі обліку успішності з'являться хороші бали, однак рівень практичних навичок не зросте.

Існують різні типи рефератів і, відповідно, до них підходять різ­ні моделі підготовки. Якщо говорити узагальнено, то можна виді­лити чотири основні типи: навчальні, контрольні, службові і творчі реферати.

Детально ми зупинимося на аналізі творчого реферату.

Творчий реферат — це найцікавіший вид рефератів. Творчі ре­ферати готуються для себе і не мають конкретної мети, хоча на­справді цілі в них. звичайно, є, причому дуже масштабні.

Перш ніж братися за розробку творчого проекту, бажано спо­чатку дослідити серію рефератів за близькими темами. Теми цих рефератів ніхто і ніколи вам задавати не буде, і контролювати робо­ту теж нікому — це справа творча й особиста.

Чому роботу над творчими матеріалами краще починати з рефе­ратів? Тут є, принаймні, чотири причини.

Перша причина полягає в тому, що творчі роботи краще всього виконувати не тоді, коли дано завдання, а тоді, коли є бажання. Це набагато ефективніше. Робота проходить швидко та цікаво. Приво­дом для написання реферату може стати знайомство з цікавою стат­тею в журналі, освітлення якоїсь теми по телебаченню, знайомство з цікавою публікацією в Інтернеті, цікаве повідомлення, отримане по електронній пошті від інформаційних серверів. Якщо відкласти цю працю до того часу, коли на неї з'явиться завдання, зміст вивіт­риться з голови, первинний заряд пропаде, робота вийде натягну­тою і нецікавою.

Друга причина доцільності підготовки самостійних творчих ре­фератів полягає в тому, що навіть досвідчені автори рідко можуть написати хорошу роботу з першого разу. Звичайна більшість авто­рів говорять, що якби їм довелося виконати ту ж роботу ще раз, во­ни зробили б її інакше. Постійна незадоволеність результатами своєї праці — невід'ємний елемент творчості. У творчості немає стандартів і еталонів. Кожен оцінює свій результат суб'єктивно. Якщо є незадоволеність і бажання все переробити — це нормально. А ось щоб не переписувати свої роботи нескінченне число разів, по­чинати їх треба не на порожньому місці, а на основі заздалегідь під­готовлених рефератів.

Ще одна причина полягає в тому, що в будь-якій творчій діяль­ності є суперечність між структурою роботи і її змістом. Досвідчені автори добре знають, що тема володіє властивістю «вести» автора. Він замислює одне, а виходить щось зовсім інше. Щоб із цим боро­тися, дослідники заздалегідь продумують структуру (пишуть план). Проте робота, побудована за чітким планом, може бути схо­жа на стройовий статут. Деякі намагаються працювати без пла­ну — тоді робота виходить живою і безпосередньою, але, на жаль, далеко не науковою.

Особливо важко готувати матеріали для публікації в Інтернеті. Вони повинні бути цікавими, мати чітку структуру, яка потім ре­алізується за допомогою гіперпосилань. Тому часто роботу роблять у два прийоми. Перший раз статтю пишуть так, як пишеться, а потім її переписують, щоб вийшла струнка структура, що не су­перечить змісту. Якщо і заздалегідь підготовлений реферат, то все виходить швидко й ефективно.

Четверта причина бажаності попередніх рефератів полягає в то­му, що звичайна людина не може вмістити в голові зміст великої праці. Якась частина роботи при цьому обов'язково залишиться не­потрібною і піде в кошик для сміття, але без цього не обійтися. Ро­бота тільки тоді стає творчістю, коли її пропускають через «сито» суворого відбору. Суворий відбір — це основа будь-якої творчості, а щоб було з чого відбирати, треба мати початкові матеріали. Твор­чі реферати дуже добре для цього підходять.

Окремо розглянемо, як необхідно компонувати зібрану інфор­мацію, що буде використана для розробки рефератів. Спочатку не­обхідно підготувати місце для матеріалів, які ми будемо заванта­жувати з мережі.

Найбільш простий спосіб — це створити папку на комп'ютері і складати всі матеріали (текстові документи, зображення, крес­лення тощо), які стосуються теми проекту. Відразу зазначимо, що така папка може бути використана під час виконання нескладних короткотермінових завдань. Коли мова йде про більш складне за­вдання — проект, в основі якого знаходиться певна проблема, то фрагментарними відомостями, завантаженими в окрему папку, справі не зарадиш.

Для того, щоб швидко систематизувати та скомпонувати знай­дену інформацію, використовують спеціальні програмовані розши­рення для браузерів, за допомогою яких можна об'єднувати процес завантаження інформації та їх одночасну каталогізацію. Серед та­ких програм — це GrabNet (www.blcwsquirrel), iHarveet One (www. і harvest.com). Однак, вони розраховані на великі за обсягом та складні за структурою і змістом наукові дослідження. Причому, багато часу буде витрачено на те, як зібрану інформацію системати­зувати та яку назву дати відповідній папці. Тому існує більш спро­щений («учнівський») спосіб каталогізації інформації для проекту, який виконують у наступній послідовності:

1. Завчасно перед підключенням до Інтернету створіть дев'ять па­пок на Робочому столі (комп'ютера) і назвіть їх найпростішими іменами: 1, 2, 3, 4, ... 9.

2. Для створення папки клацають правою клавішею миші і вибо­ром відповідної опції Створити Папку.

3. Коли з'явиться значок з ім'ям Нова, папка, натисніть клавішу з цифрами від 1 до 9, а потім клавішу Enter.

4. У кожну з цих папок ми будемо складати корисні для проекту web-сторінки з різних серверів. Під час переходу від одного сер­вера до іншого будемо відкривати для збереження сторінок кожну наступну папку.

Такий підхід у компонуванні інформації для реферату є най­більш зручним, оскільки є можливість послідовно переглядати ін­формацію з кожної сторінки, що була завантажена до відповідної папки. Якщо матеріал не підходить, його відразу відправляють до корзини. Так, переглянувши дев'ять серверів, ви обов'язково пот­рапите на потрібну інформацію для проекту.

Розглянемо компонування та створення на цій основі реферату з дослідження певної теми. Наприклад, нам потрібно знайти інфор­мацію, яка стосується механічних механізмів, історії винахідниц­тва в цій галузі. За консультацією вчителя один із напрямків пошу­ку може бути здійснено за працями вчених і, зокрема, X. Гюйгенса. Зробимо припущення, що ми не знаємо, хто це і чим він займався. Якби нам було відомо, що це голландський фізик XVII століття, то ми могли б скористуватись одним із пошукових каталогів біогра­фій фізиків (www.atrus.ru або www.yahoo.com). Але оскільки нам це невідомо, то варто звернутися до пошукового покажчика, напри­клад www.google.ru.

Після збору матеріалів проводять їх первинну зачистку. Суть роботи полягає в тому, що за допомогою миші виділяють потрібні фрагменти з тексту на web-сторінках, а потім копіюють їх у доку­мент Word. У результаті на заміну великій кількості завантаже­них із мережі файлів, по яких розкидана інформація, ми одер­жуємо один файл Word, в якому не буде нічого зайвого, крім тексту.

Безпосередньо процес обробки матеріалів для реферату методом компоновки здійснюється наступним чином:

1. Запускають текстовий процесор і створюють у ньому документ (поки що пустий). Потім запускають браузер і відкривають у ньому першу з раніше зібраних web-сторінок

2. Спочатку на Weft-сторін ці виділяють текст протягуванням миші. Якщо весь текст сторінки може знадобитися для теми ре­ферату, його можна виділити комбінацією клавіш CTRL+A.

3. Після цього необхідно клацнути на виділеному тексті правою клавішею миші й у створеному контекстному меню вибрати ко­манду Копіювати.

4. На Панелі задач переключаються у вікно текстового процесора.

5. Установлюють покажчик миші в те місце документа, куди буде копіюватись інформація, і дають команду Правка —* Спеціаль­на вставка —> Невідформатований текст.

Спеціальна вставка потрібна для того, щоб відокремити друго­рядний матеріал, яким наповнена Weft-сторінка — таблиці, гі-перпосилання, рисунки, рекламні тексти тощо. Якщо зробити звичайну вставку, то вони перейдуть у документ, де готується реферат, і будуть заважати.

6. На цьому етапі роботи за допомогою Панелі задач знову пере­ключаються у вікно браузера і виконують усі операції, як було описано вище.

7. Після обробки одного Weft-документа завантажують наступний і так обробляють усі 9 чи більше сторінок.

8. Після завершення роботи над папкою 1 переходять до наступної папки й так далі обробляють і компонують матеріал кожної тимчасової папки, що розміщені на Робочому столі.

Отже, у підсумку ми одержимо великий за обсягом документ, який є робочою основою, де будемо створювати реферат. Розмір цього документа в декілька разів більший за потрібний розмір ре­ферату. І це не дивно, адже інформація зібрана з різних серверів Інтернету й не виключено, що деяка повторюється по декілька разів. Отже, перше завдання після збору інформації в одному доку­менті — провести ревізію на предмет того, що є. Для цього відкри­вають файл у текстовому процесорі й прочитують зібрані тексти. Після кожного прочитаного блоку інформації ставлять заголовок, що характеризує його зміст. Наприклад, Походження, та освіта (це про ранні пори року з життя Гюйгенса); Дослідження хвильо­вих властивостей світла; Винаходи в галузі механіки; Маятни­ковий годинник; Література (іноді на веб-сторінках поруч із текс­тами наводиться використана література). Якщо деякі заголовки повторюються, не викидайте їх відразу, а прочитайте всі, нумерую­чи кожен, наприклад: Винаходи в галузі механіки — 1, Винаходи в галузі механіки — 2 тощо.

Коли всі зібрані матеріали прочитані й заголовки розставлені, необхідно поглянути на документ так, щоб бачити лише одні заго­ловки (без тексту). Для цього в текстовому процесорі Microsoft Word є спеціальний засіб, який називається режим перегляду структури документа. У програмі Microsoft Word 2007 переклю­чення в режим перегляду структури документа виконують коман­дою Вид Схема документа. У такому режимі можна охопити пог­лядом увесь документ і швидко проаналізувати, який матеріал є зайвим, які його частини необхідно відразу видалити.

Тексти, які дослідник зміг зібрати під час підготовки вихідних положень матеріалів, складають зміст документа. Однак зміст — це ще не весь документ. Оскільки збір матеріалів здійснювався з різних серверів, то структура документа на цьому етапі компо­новки є хаотичною. Для того щоб виправити ситуацію, у тому само­му режимі перегляду документа є кнопки зі стрілками. Якщо кур­сор миші навести на заголовок, який хочемо перемістити, і клацати на стрілки, то матеріал буде відразу переміщуватися, що буде вид­но по заголовку. Тобто, разом із заголовком перейде і текст, який до нього прикріплений. Така технологія роботи дає змогу значно економити час і компонувати матеріал швидко, не переглядаючи зайвий раз раніше прочитаний текст.

Наступним кроком є більш докладна компоновка структури ре­ферату відповідно до його теми. Так, якщо в змісті реферату роз­глядатимуться історичні аспекти досліджуваної теми (приклад із Гюйгенсом), то логічно розташовувати розділи відповідно до біогра­фії вченого.

Якщо реферат присвячений певній події (наукове відкриття, суспільне перетворення тощо), то послідовність розташування роз­ділів реферату може бути дещо іншою. Спочатку викладають пере­думови, які підготували подію, потім огляд чи аналіз ситуації, що склалася. У випадку з науковим чи технічним відкриттям, необ­хідно обов'язково розглянути суть проблеми в даній галузі наук чи технічне протиріччя, що згодом було розв'язане і визнане в історії техніки як відомий на сьогоднішній день об'єкт чи пристрій.

Якщо реферат присвячений технічному об'єкту або процесу, то порядок як правило хронологічний і відповідає розвитку знань про даний технічний об'єкт, явище чи процес.

Після завершення вище описаного компонування та правки структури початкових матеріалів реферату слід перейти в один із режимів перегляду документа: Вигляд —► Звичайний або Вигляд —► Розмітка сторінки. На екрані монітора з'явиться майже готовий документ — реферат. Проте в нього є дві суттєві ознаки: по-перше, він перевантажений інформацією, а по-друге, це не самостійна ро­бота, оскільки все, що тут зібрано, — з інших джерел інформації. Тому, слід ще раз переглянути реферат і видалити все, що повто­рюється по кілька разів. Окремо необхідно звернути увагу на пере­ходи від однієї теми до іншої. Такі переходи необхідно доповнити власними думками чи ідеями, якщо такі будуть з'являтися.

Для остаточного завершення роботи над рефератом складають два розділи — вступ і висновки. Традиційно вважається, що напи­сання вступу до реферату найбільш складна частина його роботи, і це зрозуміло, оскільки починати з цього роботу над рефератом не варто. Вступ пишуть, коли роботу над змістовим наповненням завершено.

У вступі може бути самостійна тема — актуальність проблеми чи проекту. Під актуальністю розуміється значення того, про що написано в рефераті, для науки, техніки, культури, освіти тощо.

Якщо діяти нестандартно, тему вступу можна зробити більш різно­манітною до змісту реферату. Наприклад, якщо реферат присвяче­ний винахідникові механічних пристроїв Гюйгенсу, то у вступі можна розповісти про прилад, який він винайшов — маятниковий механізм. Такий підхід зручний для творчих рефератів.

Заключну частину рефератів оформляють, як правило, у виг­ляді висновків. У висновках не варто розглядати ті питання чи по­ложення, яких немає в тексті реферату. Отже, висновки можна швидко підготувати на основі готового матеріалу, особливо варто звертати увагу на висловлені думки чи короткі узагальнення, які є в змісті реферату. Ще важливо — висновки не повинні бути об'ємними, але обов'язково чіткими та лаконічними, без зайвих відступів щодо актуальності теми дослідження.

Обов'язковою структурною частиною реферату є списки вико­ристаних літературних джерел. Бажано, щоб було два списки літе­ратури — один відповідав знайденим у бібліотеці книжкам та жур­налам, інший — додатковий, для джерел, знайдених у мережі Інтернет.

Якщо тема складна, то може бути складено декілька рефератів, особливо, якщо проект колективний. До зібраної та скомпонованої інформації можна неодноразово звертатися та використовувати для уточнення певних теоретичних положень упродовж усього тер­міну роботи над проектом.