Єрківецьке НВО поздоровляє всіх з цим святом і бажає відмінного настрою, а також гарно повеселитись.
ХЕЛОУВІН – СВЯТО З ВЕЛИКОЮ ІСТОРІЄЮ
В ніч з 31 жовтня на 1 листопада у багатьох країнах світу люди відзначають одне з наймістичніших свят - Хелоувін. Це свято є одним з найдавніших за всю історію людства, хоча широкої популярності воно набуло не так вже й давно.
Сучасний образ Хелоувіну прийшов до нас із Америки. Численні американські фільми заклали у свідомість людей досить химерний стереотип свята: холодна туманна ніч, жахливі монстри, привиди та відьми, помаранчеві гарбузи з глузливою посмішкою і тому подібне. Так і виникла досить поширена хибна думка про те, що Хелоувін – свято суто американське. На справді ж, це не так. Виявляється, що історія Хелоувіну сягає далеких часів кельтської культури й налічує більш ніж 2000 років.
Вважається, що кельти, згідно існуючої традиції, 1 листопада відзначали свято «нового року». Цей день означав кінець збору врожаїв та початок холодної, лютої зими. Так, поміж кельтів існувало повір’я, що в ніч перед новим роком привиди та духи померлих повертаються у світ живих, щоб знайти тіло, яким вони зможуть заволодіти на наступний рік. Ніхто, звичайно, не бажав мінятись місцями з духами, тому люди вдягали страшний одяг, щоб відлякувати їх. Звідси й пішла своєрідна традиція химерних костюмів й масок, що користуються великою популярністю при святкуванні Хелоувіну.
У кінці І ст. н.е. Римська імперія підкорила більшість кельтських країн. У процесі синтезу двох культур, римляни перейняли від кельтів деякі обряди та свята. В VІІ ст. папа Римський Боніфас ІV, запровадив «День всіх святих» з метою замінити язичницьке свято померлих. У староанглійській мові слово «hallow» означало «святий», звідси й виникла назва «День всіх святих» або «All Hallows’ Eve». Дата свята була призначена на 13 травня. Пізніше інший Римський папа, Григорій ІІІ, змінив дату на 1 листопада, а вже у Х ст. католицька церква об’єднала свято «Дня всіх святих» з днем померлих. Так з’явилось нове свято, яке отримало назву «Hallowmas» , відоме на сьогоднішній день як Хелоувін.
У помаранчевих гарбузів, що вважаються найпопулярнішим символом Хеллоувіну, також є своя історія. Вона бере початок з ірландського фольклору. Згідно з легендою, існував такий-собі Джек, що був дуже прудким і полюбляв багато пити. Одного разу п’яниці Джеку вдалось обдурити самого диявола. Після смерті за такий вчинок Джека не пустили до Пекла, проте й до Раю він не потрапив за численні гріхи. Він був приречений на вічні поневіряння у темряві, а для освітлення своєї дороги в Джека був лише крихітний вуглик, який він поклав у маленьку ріпку, що нагадувала масляну лампу. З цієї легенди й пішла традиція запалювати на Хелоувін свічки. Вважається, що вони нібито символізують душі померлих. Пізніше, ірландці почали використовувати замість так званих «підсвічників» не ріпки, а гарбузи. Великому гарбузові зрізали вершечок, виймали все насіння та волокна, вирізали маленьким ножичком очі, ніс та рот, а у середину вставляли запалену свічку. Такий креатив навіть отримав свою назву – «Гарбуз Джек-ліхтар» на честь ірландського фольклорного героя.
Цікавим залишається питання: як все ж таки Хелоувін потрапив у Америку? Заслуга в цьому належить тим самим ірландцям. У 40-х рр. ХІХ ст. картопляний голод у Ірландії змусив тисячі мешканців країни переселитись до Америки. Ірландські імігранти разом з собою принесли й свої національні свята, у тому числі й Хелоувін, який набув шаленої популярності серед американців і згодом поширився на всю територію Сполучених Штатів. Звичайно, з плином часу віра у містичні сили почала поступово згасати, і Хелоувін відійшов до розряду дитячих свят. Проте і по сьогоднішній день ніч на 1 листопада з нетерпінням чекають і дорослі й малюки, адже це є унікальна можливість пожартувати, одягнути на себе безглуздий химерний костюм та поспівати хелоуінських пісень. Такі пісні, до речі, користуються великою популярністю серед дітлахів, які виряджаючись відьмами, привидами та іншими нечистими силами, ходять по домівках, співаючи святкові мелодії.
