Природним  бажанням  кожного  туриста  є  отримання  інформації, що сприятиме його духовному розвитку, вихованню любові до природи, рідної  землі, батьківщини. Така  інформація може виявитися корисною для науки чи народного господарства. Справжній турист завжди певною мірою краєзнавець, а у краєзнавстві, як і в кожному дослідженні, особливо захоплює пізнання нового.

Краєзнавство, як народні знання про свої рідні місця, зародилося в далекому минулому. В усіх народів світу були люди, які добре знали свою місцевість, природу, минуле й сучасне життя. Ці знання вони усно або в різних документах передавали наступним поколінням.

Шкільне краєзнавство — важливий фактор морального, трудового, естетичного, екологічного і фізичного виховання; сприяє патріотичному вихованню учнів, розширює пізнавальні  інтереси, залучає до творчої діяльності, формує практичні та інтелектуальні вміння, допомагає у виборі професії.

Об’єктами краєзнавства є природа, населення, господарство, історичне  минуле,  мистецтво,  культура.  Все  це  об’єкти  різних  наук і, отже, при його вивченні використовуються різні методи, притаманні  відповідним  галузям  знань.  В  усіх  напрямах  краєзнавчої  роботи є спільний предмет вивчення — край.

Розглянемо детальніше окремі види краєзнавства.

1. Природне краєзнавство — один із шляхів морально-естетичного виховання школярів, оскільки воно дає змогу побачити і оцінити красу  рідної  природи.  Природне  краєзнавство  забезпечує  необхідний зв’язок глобальних, національних і регіональних аспектів у вивченні сучасних проблем екології і охорони природи, сприяє правильній організації роботи з екологічного виховання учнів, формує в них культуру, вміння і навички природоохоронної діяльності.

2. Історичне краєзнавство — галузь прикладної історії. Відрізняється за двома суттєвими ознаками: локальністю досліджуваних історичних подій, матеріалізованих у пам’ятках історії і культури, та діяльним характером. Іншими словами, це не тільки галузь науково-історичного пізнання, а й сфера активної практичної діяльності багатьох краєзнавців, спрямованої на поширення знань про історію краю, її пам’ятки серед найширших мас населення, до того ж у доступній і захопливій формі.

3.  Економічне  краєзнавство  —  розглядає  питання  сучасного соціально-економічного життя краю. Об’єктами вивчення в економічному краєзнавстві можуть бути: сучасне населення краю; стан народного господарства загалом і окремих галузей зокрема; населені пункти, зосереджене господарське життя краю; окремі підприємства і заклади, що становлять народне господарство краю.

4. Одним  із важливих видів краєзнавства  є мистецтвознавство.

Мистецтвознавство сприяє розвитку творчих й інтелектуальних якостей  особистості,  необхідних  організаторських  навиків.  Мистецтвознавче  краєзнавство  прищеплює  бережливе  ставлення  до  пам’яток мистецтва,  викликає  бажання  зберегти  їх  від  загибелі,  руйнування і зберегти для нащадків, тобто не тільки залучає до активного освоєння художньо-культурної спадщини, а й формує усвідомлення відповідності перед минулим і майбутнім.

5. Археологічне краєзнавство ознайомлює учнів із найдавнішими періодами  історії,  сприяє  розвитку  історичного  мислення. Цей  вид краєзнавства включає в себе проведення археологічних розвідок, розкопок, досліджень про їх нинішню важливість.

6. Геологічне краєзнавство ознайомлює з особливостями геологічного розвитку певної території, вивчає склад гірських порід, мінералів, корисних копалин. Воно також включає в себе проведення досліджень природних  і штучних відслонень, ведення щоденника польових  геологічних  досліджень,  збирання  викопних палеогеографічних решток, їх визначення і класифікації.

7. Велике  значення, як виховне  і освітнє має  збирання місцевого фольклору. Ця цікава робота пробуджує в учнів  інтерес до славного минулого краю. Фольклорні твори, почуті у живому виконанні, дають змогу  відчути  красу  усної  народної  творчості,  спонукають  любити мелодію народної пісні  і живу народну мову, розвивають художній смак.

Перш ніж вирушити в туристко-краєзнавчу подорож, слід визначити її краєзнавчу мету. Мета подорожі може бути різною. Важливо, щоб вона відповідала головному завданню туристської роботи — вивченню Батьківщини — і була під силу даному колективу школярів.

Мета подорожі має відповідати виду краєзнавчих спостережень.