Засоби розвитку швидкісно-силових якостей та методи контролю

Швидкісно-силові якості проявляються в ру­хових діях, у яких поряд зі значною силою м'язів необхідна ще й значна швидкість рухів (стрибки у довжину та висоту з місця та розбігу, метання снарядів та ін.). Чим значнішим є зовнішнє обтя­ження, яке долає учень, тим більшу роль відіграє силовий компонент, за меншого обтяження збіль­шується значущість швидкісного компонента.

До швидкісно-силових здатностей належать:

• швидка сила, що характеризується негра- ничним напруженням м'язів і проявляється у вправах, які виконують зі значною швидкі­стю, що не досягає граничної величини;
• вибухова сила — здатність під час виконання рухової дії досягати максимальних показни­ків сили в якнайкоротший час (наприклад, старт у спринтерському бігу, стрибки, метання та ін.);
• прискорювальна сила — здатність м'яза до швид­кості зростання робочого зусилля в умовах їх скорочення;
• амортизаційна сила — здатність якнайшвид­ше закінчити рух під час його здійснення з максимальною швидкістю (наприклад, зу­пинка після прискорення).

Засоби розвитку швидкісно-силових якостей:

• прискорення з різних вихідних положень;
• біг у змінному темпі в різних напрямках, зі швидкістю, що раптово змінюється;
• присідання на обох ногах у максимальному темпі;
• ловіння предмета, що падає (м'яч, гімнастична палиця та ін.), кидки набивного м'яча (вагою 1—3 кг) у різні способи в максимальному темпі;
• естафети та спортивні ігри;
• різні види легкоатлетичних стрибків (у довжи­ну та висоту, із місця та з розбігу, багатоскоки);
• стрибки зі скакалкою.
• У процесі розвитку швидкісно-силових яко­стей перевагу віддають вправам, що виконують­ся з найбільшою швидкістю, за якої зберігається правильна техніка рухів. Величина зовнішнього обтяження не повинна перевищувати 30-40 % від індивідуально максимального обтяження учня. Кількість повторень вправ в одній серії складає 6-10, кількість серій у занятті — 2-5.