Загальна характеристика здорового способу життя
Здоровий спосіб життя — це поведінка, що ґрунтується на науково обґрунтованих санітарно-гігієнічних нормативах, спрямованих на збереження й зміцнення здоров'я, та заходах щодо забезпечення повного фізичного, духовного й соціального благополуччя людини.
Здоровий спосіб життя залежить від об'єктивних суспільних умов; конкретних форм життєдіяльності, соціально-економічних факторів, що дозволяють здійснювати його в основних сферах життєдіяльності: навчальній, трудовій, сімейно-побутовій та дозвіллі; системи ціннісних орієнтацій, що спрямовують свідому активність людей до здорового способу життя.
Донедавна «здоров'я» розглядалося переважно як здоров'я у біологічному трактуванні: як універсальна здатність до різнобічної адаптації у відповідь на вплив зовнішнього середовища. Ідеться про фізіологічні адаптаційні можливості людини. Про те це лише частина поняття «здоровий спосіб життя», що містить біологічний та соціальний компоненти, являючи собою соціальну цінність, зміцнення якої є найважливішим завданням цивілізованого суспільства.
Основні компоненти здорового способу життя:
об'єктивні суспільні умови;
конкретні форми життєдіяльності, що дозволяють реалізовувати здоровий спосіб життя;
система ціннісних орієнтацій, що спрямовують свідому активність.
Структурно здоровий спосіб життя складається з духовного, соціокультурного і правового простору для розвитку й діяльності, а також екологічного й предметного середовищ перебування індивіда.
Отже з-поміж складових здорового способу життя можна виокремити такі:
розумне чергування праці й відпочинку;
раціональне харчування;
подолання шкідливих звичок;

оптимальну рухову активність;
дотримання правил особистої гігієни;
загартовування;
психогігієну.
Формування здорового способу життя не полягає лише у пропагуванні або окремих видах медико-соціальної діяльності, воно є основою профілактики захворювань, причому найважливішого виду профілактики — первинної профілактики захворювань, що запобігає їх виникненню та розширює діапазон адаптаційних можливостей людини.
Найдієвішим засобом здорового способу життя є цілеспрямована рухова діяльність. Раціональна форма рухової активності — така активність, що забезпечує необхідні й достатні показники фізичного розвитку та фізичної підготовленості, фізичної готовності до виконання основних соціальних функцій, високу професійно-трудову працездатність, відносно низьку стомлюваність під час праці, стійкість внутрішнього середовища організму, міцне здоров'я й низьку захворюваність у стандартних і мінливих умовах праці та побуту.