Визначні спортивні досягнення олімпійців

Рей Юрі (1873-1937) — американський лег­коатлет. Вісім разів перемагав на Олімпіадах у 1900-1908 pp. у стрибках у висоту, довжи­ну та потрійному стрибку з місця, отримавши прізвисько «людина-гума». Він перемагав в усіх змаганнях, у яких брав участь, установивши два світових і один олімпійський рекорди. Один із них — у стрибках у довжину з місця на 3,48 м — протримався до 1938 p., коли їх узагалі припини­ли реєструвати.

Рамон Фонст (1883-1959) — кубинський фех­тувальник. Чотириразовий чемпіон Олімпіад 1900 і 1904 pp. у змаганнях на рапірі та шпазі. Його спортивна кар'єра може вважатися чи не найдов­шою у світі: в одинадцять років він став першою рапірою Франції, а коли йому виповнилося 56 ро­ків — переміг на четвертих Іграх Центральної Америки та Карібського моря. Крім того, у колек­ції Фонста нараховується 44 медалі за перемоги в змаганнях зі стрільби, 8 призів, що отримані на великих міжнародних змаганнях із боксу, Ку­бок Парижу з велогонок.

Джим Торп (1888-1953) — американський лег­коатлет. Дворазовий чемпіон Олімпіади 1912 р. у найскладніших видах легкої атлетики — п'яти­борстві та десятиборстві, єдиний спортсмен, якому це вдалося за всю історію легкої атлетики. Якщо аналізувати результати Торпа за чинною табли­цею, то виявиться, що вони на 1075 очок більше, ніж у переможця Олімпіади 1920 р. і на 102 очка більше, ніж у переможця Олімпіади 1924 р. Він також брав участь у змаганнях із баскетболу, бей­сболу, американьского футболу, хокею, плавання, тенісу, боксу, стрільби з лука.

Недо Наді (1894-1940) — італійський фехту­вальник. Шестиразовий чемпіон Олімпіад 1912 і 1920 pp. Єдиний фехтувальник, який виборов 5 золотих медалей на одній Олімпіаді (індивіду­альні рапіра та шабля, команді рапіра, шабля та шпага).

Пааво Нурмі (1897-1970) — фінський легко­атлет. Дев'ятиразовий чемпіон Олімпіад 1920­1928 pp. у бігу на середні та довгі дистанції, при­чому п'ять разів він перемагав на одній Олімпіаді (у 1924 p.). Тоді змагання з бігу на 1500 м і 5000 м були призначені на один день. Спочатку Нурмі переміг у забігу на 1500 м із олімпійським рекор­дом, а потім через 45 хв переміг у забігу на 5000 м зі світовим рекордом. Упродовж 1921-1924 pp. він установив 24 світових рекорди на дистанціях від 1500 м до 20 км.

Оскар Сван (1947-1927) — шведський стрі­лець. Триразовий чемпіон Олімпіад 1908 і 1912 pp. Найстаріший чемпіон (у віці 64 років) і призер (у віці 72 років) Олімпіад. Крім того, започаткував найуспішнішу династію в історії Олімпіад — його син, триразовий олімпійський чемпіон Альфред

Сван, разом із батьком завоював 6 золотих, 4 сріб­них та 5 бронзових олімпійських медалей.

Джессі Оуенс (1913-1980) — американський легкоатлет. Чотириразовий чемпіон Олімпіади 1936 р. (біг 100 м і 200 м, естафета 4 х 100 м, стриб­ки у довжину). 25 травня 1935 р. на змаганнях в Анн-Арборі (США) впродовж 45 хв установив 5 і повторив 1 світовий рекорди: у бігу на 100 ярдів, 220 ярдів, 200 м; 220 ярдів і 200 м із бар'єрами, стрибки у довжину (8 м 13 см), що протримався 25 років.

Фанні Бланкерс-Кун (1918-2004) — нідерланд­ська легкоатлетка, яка Міжнародною асоціацією легкоатлетичних федерацій визнана найкращою легкоатлеткою світу XX століття. Чотириразова чемпіонка Олімпіади 1948 р. (біг 100 і 200 м, 80 м із бар'єрами, естафета 4x100 м). Вона перемогла у віці 30 років, маючи двох дітей і будучи вагіт­ною третьою дитиною. Установила 16 світових рекордів у 8 видах легкоатлетичної програми (біг, біг із бар'єрами, стрибки у висоту та довжину, п'ятиборство).

Еміль Затопек (1922-2000) — чехословацький легкоатлет. Чотириразовий чемпіон Олімпіад 1948 і 1952 pp. У 1952 р. переміг у бігу на дистанціях 5000 і 10000 мів марафоні, установивши на всіх олімпійські рекорди. У 1949-1955 pp. установив 18 рекордів світу в бігу на дистанціях від 5000 до 30000 м.

Валерій Брумель (1942-2003) — радянський легкоатлет. Олімпійський чемпіон 1964 р. Йому належить найбільша кількість світових рекордів у стрибках у висоту серед чоловіків — 6. Після потрапляння в автокатастрофу йому повинні були ампутувати ногу, він переніс ЗО операцій. Завдяки лікуванню у Г. А. Ілізарова він зміг повернутися у сектор для стрибків і стрибнути на 2 м 09 см.

Боб Бімон (нар. 1946) — американський легко­атлет. Олімпійський чемпіон 1968 р. у стрибках у довжину. Він перевищив попереднє досягнення на 55 см, хоча перед цим результат поліпшився на 8 см протягом 8 років. Рекорд протримався 23 роки й до цього часу є олімпійським.

Марко Спітц (нар. 1950) — американський плавець. Дев'ятиразовий чемпіон Олімпіад 1968 і 1972 pp. Перший спортсмен, який виборов на од­ній Олімпіаді 7 золотих медалей (100 м і 200 м вільним стилем, 100 і 200 м батерфляєм, естафети 4x100 м і 4x200 м вільним стилем і комбінована естафета 4 х 100 м), установивши в кожній із них світовий рекорд.

Надя Команечі (нар. 1961) — румунська гім­настка. П'ятиразова чемпіонка Олімпіад 1976 і 1980 pp. Перша гімнастка, яка отримала за своє виконання оцінку 10.0 балів, а потім ще 6 разів повторила це досягнення.

Карл Льюїс (нар. 1961) — американський легкоатлет. Дев'ятиразовий чемпіон Олімпіад 1984-1996 pp. На чотирьох Іграх він брав участь

у 10 видах змагань і виборов 9 золотих і 1 срібну медаль.

Крістін Отто (нар. 1966) — німецька плавчи­ха. Шестиразова чемпіонка Олімпіади 1988 р. (50 і 100 м вільним стилем, 100 м батерфляєм, 100 м на спині, естафета 4 х 100 м і комбінована естафета 4x100 м).

Майкл Фелпс (нар. 1985) — американський плавець. Єдиний 14-разовий чемпіон Олімпіад 2004 і 2008 pp., єдиний 8-разовий переможець на одній Олімпіаді (2008). Установив 37 світових рекордів.

Усейн Болт (нар. 1986) — ямайський легко­атлет. Триразовий чемпіон Олімпіади 2008 р. (біг 100 і 200 м, естафета 4x100 м), причому в усіх — зі світовими рекордами. Дійсний володар світових рекордів у бігу на 100 м (9,58 с), 200 м (19,19 с) і естафеті 4 х 100 м у складі збірної Ямай­ки (37,10 с).