Раціональний руховий режим школяра (добовий, тижневий та протягом року)

Рухова активність є невід'ємною частиною спо­собу життя та поведінки учнів, що визначається генетичними, соціально-економічними та культур­ними факторами, залежить від організації фізич­ного виховання, морфо-функціональних особли­востей організму, типу нервової системи, кількості вільного часу, мотивації до занять, доступності спортивних споруд і місць відпочинку. Протягом життя людини рухова активність відіграє різну роль. У дитячому віці вона визначає нормальне зростання та розвиток організму, найповнішу ре­алізацію генетичного потенціалу, підвищує опір­ність захворюванням.

Низький рівень рухової активності негативно впливає на організм дитини. Різноманіття причин дефіциту рухів, ступінь та тривалість його ви­разності створюють можливості для адаптаційно- фізіологічних і патологічних змін в організмі.

Діапазон рухової активності може бути міні­мальним, оптимальним і максимальним. Мі­німальний рівень дозволяє підтримувати нормаль­ний функціональний стан організму. За оптималь­ного досягається найвищий рівень функціональних можливостей організму; за максимального — над­мірні навантаження можуть призвести до перевто­ми та різкого зниження працездатності.

Існує кілька методів кількісного оцінювання рухової активності:

за даними хронометражу виконаної протягом доби (тижня) роботи; за показниками енерговитрат; шляхом підрахунку енергетичного балансу; під час виконання фізичного навантаження — за показниками частоти серцевих скорочень. Рухова активність може бути організованою (під керуванням викладача, тренера, батька або товариша) і неорганізованою (самостійною). Орга­нізована рухова активність може здійснюватися в найрізноманітніших формах. У школі — це урок фізичної культури, заняття у спортивній або оздо­ровчій секції, гуртках за інтересами (наприклад, танцювальний) та ін. У неорганізованих формах найчастіше виявляється дозвільна, ігрова та ре­лаксаційна рухова активність.

Доведено, що у дні, коли за розкладом прово­диться урок фізичної культури, дефіцит рухової активності складає 40 %, а в дні, коли таких уроків немає,— збільшується до 80 %. Зважаючи на те, що урок максимально компенсує 40 % природньої біологічної потреби школярів у русі, добовий об­сяг активних рухів повинен складати не менше ніж 2 год, а тижневий — не менше ніж 14 год.

Добовий руховий режим складається з само­стійного виконання комплексів ранкової гігієніч­ної гімнастики, шкільних динамічних перерв із цілеспрямованими фізичними навантаженнями, уроків фізичної культури (двічі-тричі за тиждень).

Шкала оцінювання добової рухової активності дітей 11—14 років (за А. Г. Сухаревым)

Орієтовні рекомендації щодо тижневого обсягу рухової активності

Руховий режим протягом року передбачає, крім згаданих вище форм, участь у позакласних і позашкільних спортивно-оздоровчих заходах, рухову активність на природі, різні види туризму та ін.