Правила загартовування холодовими та тепловими процедурами

Добираючи процедури для загартовування, слід спиратися на два основні принципи:

усі гартувальні процедури засновані на попе­ремінному впливі тепла й холоду; сутність фізіологічної адаптації, що відбувається під час загартовування, полягає у пристосуванні організму до частих змін температури навко­лишнього середовища;

загартовування, як і будь-яка інша фізіологіч­на адаптація,— процес досить повільний, що складається з декількох послідовних стадій; скоротити час на проходження кожної стадії або «пропустити» будь-яку з них неможливо, організм буде неспроможним упоратися з но­вими навантаженнями, і людина занедужає на­віть не через те, що мала справу з незнайомими збудниками, а тільки тому, що через нетерпін­ня вичерпала свої резервні можливості.

Ніколи не слід змушувати дитину робити те, що викликає в неї сильні негативні емоції. За­гартовування — це фізіологічна адаптація, що здебільшого залежить не від бажання, а від мож­ливостей дитячого організму; вона не відбувається миттєво, кожна її стадія має пройти від почат­ку до кінця, лише за цих умов можна очікувати на стабільні результати.

Не потрібно порушувати послідовності в проце­сі загартовування або ігнорувати жодний з етапів, адже це може призвести до психоемоційного на­пруження і навіть може викликати стійку відразу до процедур. Будь-яка адаптація, у тому числі й загартовування, потребує додаткових ресурсів. У цей період організму необхідні вітаміни. Улітку й восени проблем із цим немає — багато свіжої го­родини, ягід і фруктів, а взимку необхідно потур­

буватися про те, щоб дитина отримувала в достат­ній кількості апельсини, банани, яблука тощо.

Якщо дитина, незважаючи на загартовування, занедужала, це лише означає, що її імунітет ще не готовий до цього. Доведеться починати все спочат­ку після її повного одужання і, можливо, робити це неодноразово. До речі, кожного наступного разу буде легше: адже цей шлях відомий, принаймні його частина.

Не слід уважати, що після тривалого проведен­ня гартувальних процедур справу завершено і ро­бити вже нічого не потрібно. Фізіологічна адап­тація є досить рухливою, тому, досягши певної форми, її потрібно безупинно підтримувати.

Займаючись загартовуванням, не слід улашто­вувати змагання із рідними, сусідами й знайоми­ми. Не варто перейматися тим, що іншим дітям щось краще вдається,— кожна дитина має індиві­дуальні можливості та рівень здоров'я.