Постава — здатність людини без особливого напруження утримувати своє тіло, зберігаючи правильну позу в різних положеннях: сидячи, стоячи, під час ходьби, ігор, розваг тощо. Вона залежить від положення  голови,  плечового  пояса,  грудної  клітки,  форми  хребетного стовпа, живота, таза, нижніх кінцівок  і стану нервової системи. При правильній поставі голова і тулуб розташовані на одній вертикальній лінії, плечі розпрямлені, злегка опущені й розташовані на одному рівні між собою, лопатки притиснуті, груди трохи випуклі, живіт втягнутий, ноги випрямлені в колінах і кульшових суглобах. У такому положенні створюються найсприятливіші умови для функціонування всіх внутрішніх органів, а рухи — найбільш природні, економні та результативні.

Уявлення про правильну поставу дає положення учня, який стає спиною до ростоміра (стіни), торкається його потилицею, лопатками, сідницями і п’ятами, при цьому всі лінії правої і лівої сторони — симетричні.

Правильна постава не виникає сама по собі. Її потрібно формувати, як і будь-яку іншу рухову навичку, з раннього дитинства. Особливо  слід  пам’ятати,  що  правильна  постава  формується,  переважно, до 6—7-річного віку.

Неправильна  постава  шкідлива  для  здоров’я  та  працездатності. Наприклад, сутулість, запалі груди утруднюють роботу серця та легенів,  що  викликає  недостатнє  постачання  організму  киснем,  втому і дратівливість. Розслабленість, а потім і слабкість м’язів живота, призводить  до  зміщення  органів  черевної  порожнини,  застійних  явищ у жовчному міхурі та кишечнику.

Порушення постави бувають функціональні й фіксовані. Визначити  їх  дуже  легко:  учень  із  функціональними  порушеннями  може самостійно прийняти положення правильної постави, а з фіксованими порушеннями — не може. Якщо ж в учня спостерігаються фіксовані порушення правильної постави, йому необхідно відвідувати заняття спеціальної медичної групи.

Функціональні зрушення часто виникають унаслідок того, що дитину змалку носили на одній і тій же руці, водили за одну й ту ж руку, вона користувалася меблями, які не відповідали її зросту, носила взуття «не по нозі» і т. д. Усе це і призвичаїло її до асиметричних положень тіла, в результаті чого м’язи однієї половини тіла стали більш розтягнуті,  а  другої —  скорочені. Пізніше,  коли  дитина  самостійно починає рухатися (при відсутності попередніх стимуляторів), вона намагається прийняти вже звичне для себе положення.

Отже, постава — це рефлекс пози, для утворення якого необхідна спеціальна  робота, щоб  навчала  приймати  позу  правильної  постави. Учні мають знати правильне положення тіла, його значення, наслідки відхилення від правильної постави. Потрібно наочно переконати дітей у превазі правильної постави, в  її естетичності й доцільності. В спортивному залі добре мати унаочнення з ілюстрацією видів постави.

Види викривлення хребта:

При викривленні хребта в поперековому відділі — лордозі — збільшується  кут  нахилу  таза,  вкорочуються  м’язи  живота,  живіт вип’ячується вперед.

При викривленні хребта в грудному відділі — кіфозі — м’язи спини  розтягнуті  й  ослаблені,  голова  нахилена  вперед,  плечі  опущені і зведені вперед, грудна клітка ущільнена. Викривлення хребта в грудному відділі й ущільнення грудної клітки призводить до зменшення амплітуди дихальних рухів.

Сколіози розвиваються у дітей через неправильне сидіння, носіння предметів в одній руці, спання на одному боці, звичку стояти на одній нозі  і  все робити  тільки однією рукою. Зовнішньо  сколіози виявляються в нахилі плечового пояса в той або інший бік, при якому одне плече вище за друге. При занедбаному сколіозі погіршується діяльність органів, розміщених у грудній клітці, а іноді й у черевній порожнині.

Постава з плескатою спиною характеризується зменшенням, а іноді і згладжуванням вигинів хребта в грудному і поперековому відділах. Хребет втрачає свою еластичність, рухи людини стають жорсткими й обережними, оскільки швидка ходьба викликає больові відчуття.

Розмір грудної клітки зменшується, що негативно впливає на функцію органів дихання.

Усі зазначені вище дефекти в поставі виникають, як правило, у фізично  слабких  дітей  і  у  тих,  які мають негативні  звички —  ходити і  стояти недбало,  з опущеною  головою;  сидіти,  сутулячись; читати, лежачи на боці; носити вантаж (портфель, відро з водою тощо) в одній руці; тримати руки у кишенях тощо.

Виправлення постави  вимагає наполегливої,  систематичної, кропіткої роботи з боку вчителя, учня і його батьків, які зобов’язані постійно контролювати поставу дитини вдома. За дотриманням правильної постави повинні слідкувати вчителі всіх предметів.

Постава формується  в процесі росту організму дитини у тісній взаємодії з розвитком усіх рухових функцій. Вона залежить від гармонійної  роботи  м’язів,  правильного  положення  хребта,  голови, плечового пояса, таза та ніг. У формуванні постави значну роль відіграє не лише сила м’язів, а й її рівномірний розвиток, гармонійна робота всіх м’язів.

Завдання формування правильної постави необхідно розв’язувати в усіх класах. Тому доцільно систематизувати вправи на поставу за віковими групами, вивчати їх на уроках і виконувати вдома. Усі вправи на поставу умовно можна поділити на дві групи:

а) вправи, що сприяють формуванню правильної постави;

б) вправи, спеціально спрямовані на формування правильної постави або усунення недоліків постави на рівні функціональних порушень.

Дітям із функціональними порушеннями постави потрібно більше практикуватись у виконанні вправ для різнобічної загальної фізичної підготовки, дихання та рівноваги. Значну частину цих вправ рекомендовано проводити в положеннях, що сприяють розвантаженню хребта — лежачи на спині та на животі, навкарачки.

Спеціальні вправи для формування правильної постави поділяються на три основні групи:

а) вправи у вертикальній площині;

б) вправи з утриманням предмета на голові;

в) вправи з рівноваги.

Вправи з предметами на голові допомагають навчитися зберігати правильне положення голови й плечей, що дуже важливо. Тривалий час утримувати на голові предмет (наприклад, 2—3 хв) можна тільки при правильному положенні голови. Для виконання вправ  із предметом потрібно  зшити мішечок  або підібрати плоский предмет вагою не менш ніж 100 г. Стати біля вертикальної стіни так, щоб торкатися її потилицею, лопатками, сідницями, п’ятами. Запам’ятати правильне положення. Покласти на голову предмет і відійти від стіни. Виконати ходьбу, повороти, рухи руками та ногами.  З  часом  ускладнювати  вправи. Тривалість  одного підходу — 2—3 хв. Виконати 2—3 підходи. Час від часу варто використовувати вертикальну площину для контролю за поставою. Деякі вправи з предметом на голові можна виконувати не відходячи від вертикальної площини: почергове піднімання колін, відведення правої (лівої) ноги в сторону, присідання.

Різні вправи з предметом на голові та біля вертикальної площини потрібно виконувати впродовж 1,5—2-х місяців. Тільки тоді підтримування у правильному положенні голови й тіла стане звичним. Але утримувати довгий час правильну позу без сильних м’язів неможливо. Тому одночасно виконуйте вправи для зміцнення м’язів шиї, спини, живота, ніг, вправи з гімнастичною палицею.

Підтримування достатнього обсягу рухової активності та високого рівня  фізичної  підготовленості,  як  правило,  є  достатніми  умовами формування правильної постави.

Якщо  дефекти  постави  вже  сформувалися,  потрібно  виконувати спеціальні лікувальні вправи.  Їх можна  знайти в посібниках  із лікувальної фізкультури.

Корегувальна гімнастика

Якщо ж сколіоз не минає при вольовій напрузі, а усувається лише при  витяжці,  вправ для  вдосконалення м’язово-суглобного  відчуття вже недостатньо. Тут потрібні спеціальні вправи корегувальної гімнастики, під наглядом фахівця. Такі заняття слід поєднувати з тренуванням  м’язово-суглобних  відчуттів.  При  сильному  викривленні хребта, коли і витяжка не повністю виправляє поставу, необхідне спеціальне  лікування, що може  включати  навіть  хірургічне  втручання.

На цій стадії виправити поставу дуже важко, тому важливо не пропустити навіть найменших порушень постави, що легко усуваються на початкових стадіях.

Плавання й гімнастика

Для усунення порушень постави  також  застосовують деякі  види спорту. Насамперед, плавання й гімнастику.

Плавання  має  особливе  значення  для  боротьби  з  порушеннями постави: перебування тіла у воді розслабляє м’язи. Ось чому навіть порівняно міцно закріплені й уже звичні порушення постави в умовах водного середовища минають швидше. Добре впливають і симетричні рухи рук і ніг, які становлять основу всіх способів плавання.

Заняття  гімнастикою  ефективні  в  усуненні  сколіозів,  бо  мають у своєму арсеналі багато корегувальних вправ. Основною із них вважається витяжка: кожний вис, розвантажуючи хребет, має лікувальний вплив. Особливо корисне поєднання витяжок  із чіткими симетричними навантаженнями на плечовий пояс. Таке поєднання можливе у багатьох вправах на перекладині, кільцях, брусах.

Слід утриматися від занять важкою атлетикою, оскільки великі навантаження  на  деформований  хребет  при  слабкій  м’язовій  системі спини можуть збільшити розвиток порушень. Не слід також займатися  такими  видами  спорту,  в  яких  виконуються  асиметричні  вправи (наприклад, кидання дисків, м’ячів).

Кілька додаткових порад:

1. Намагайтеся виконувати вправи, роботу вдома почергово правою й лівою рукою.

2. Спіть на твердій постелі та низькій подушці.

3. Не сидить довго в одній позі. Використовуйте для роботи й відпочинку різноманітні пози.

4. Не носіть портфель чи інші речі в одній і тій самій руці.

5. Під час підготовки уроків ставте ноги на невеличке підвищення. Так зручніше сидіти.

6. Під час читання, перегляду телепередач, роботи за комп’ютером сидіть рівно, спираючись на спинку стільця. Не сидіть, підігнувши під себе ноги.

7. При нагоді ходіть босоніж. Корисно бігати босоніж по піску. Це позитивно впливає на поставу, розвиває м’язи стопи й гомілки.