Ознаки перевтоми та засоби їх попередження
Перевтома — це патологічний стан, що розвивається в людини внаслідок хронічного фізичного або психологічного перенапруження, недостатнього відпочинку або надмірного робочого навантаження протягом тривалого часу, клінічну картину якого визначають функціональні порушення в центральній нервовій системі. Перевтома супроводжується головним болем, неуважністю, зниженням пам'яті, уваги, погіршенням сну.
В основі перевтоми — перенапруження збуджувального або гальмового процесів, порушення їх співвідношення в корі великих півкуль головного мозку, що дає підстави вважати механізми виникнення та розвитку перевтоми аналогічними до неврозів.
У нормі стомлення повинно минати за 2—3 год після завершення занять. Якщо воно триває довше, то це свідчить про неадекватність дібраного фізичного навантаження. Зі стомленням слід боротися тоді, коли воно починає перетворюватися на перевтому, тобто коли стомлення не зникає наступного ранку після тренування.
Профілактика перевтоми спрямована на усунення причин, що її зумовили. Усі порушення режиму життя, роботи, відпочинку, сну та харчування, а також фізичні та психічні травми, інтоксикація організму з вогнищ хронічної інфекції повинні бути усунутими.
Зовнішні ознаки стомлення під час занять фізичними вправами (за Н. Б. Танбіаном)
Ознаки стомлення
|
Ступінь стомлюваності
|
невелика
|
значна
|
різка (велика)
|
Забарвлення шкіри
|
Невелике почервоніння
|
Значне почервоніння
|
Різке почервоніння або збліднення, синюшність
|
Пітливість
|
Невелика
|
Велика (здебільшого плечового поясу)
|
Дуже велика (увесь тулуб), поява солі на скронях і на одягу
|
Рухи
|
Швидка хода
|
Невпевнений крок, похитування
|
Різкі похитування, відставання під час ходьби та бігу
|
Увага
|
Гарне, безпомилкове виконання вказівок
|
Неточність у виконанні команд, помилки під час змін напрямків
|
Уповільнене виконання команд, сприймаються тільки гучні команди
|
Самопочуття
|
Жодних скарг
|
Скарги на стомлення, біль у ногах, задишку, серцебиття
|
Скарги на стомлення, біль у ногах, задишку, головний біль, «печію» у грудях, нудоту (блювоту)
|
Психологічні засоби повинні спрямовуватися на найшвидшу нормалізацію нервово-психічного стану для відновлення функцій фізіологічних систем і працездатності. Можна використовувати пси- хопедагогічні (наприклад, оптимальний моральний клімат, позитивні емоції, комфортні умови побуту й тренування, цікавий різноманітний відпочинок та ін.) та психогігієнічні засоби регуляції й саморегуляції психічних станів (подовження сну, аутогенне тренування, кольоровий і музичний впливи, прийоми м'язової релаксації, керування тонусом довільної мускулатури, використання медикаментозних засобів та ін.).
Основні медико-біологічні засоби відновлення — раціональне харчування (у тому числі використання додаткових вітамінів), фізичні фактори (гідро-, бальнео-, електро-, світло- та теплопроце- дури, масаж та ін.), природні рослинні та фармакологічні засоби, раціональний добовий режим, кліматичні фактори, що безпосередньо спрямовані на найшвидшу ліквідацію проявів загального та локального стомлення. Це дозволяє пришвидшити природній плин відновлювальних процесів, підвищити адаптацію організму до наступної м'язової діяльності та його працездатність. |