Ігри, що використовуються для фізичного виховання, дуже різноманітні. Їх можна розділити на 2 великі групи: рухливі та спортивні. Спортивні ігри - це найвищий ступінь розвитку рухливих ігор. Вони відрізняються від рухомих єдиними правилами, що визначають склад учасників, розміри і розмітку майданчика, тривалість гри, обладнання та інвентар та ін, що дозволяє проводити змагання різного масштабу. Змагання зі спортивних ігор носять характер спортивної боротьби і вимагають від учасників великого фізичного напруження і вольових зусиль.

 Про рухливій грі написано багато. Існує велика вітчизняна література як теоретичного, так і методичного характеру, у якій розглядаються роль гри, її поширення, схожість і відмінність ігрового фольклору у різних народів, методичні особливості і т. д. Найбільші педагоги, вчені, прогресивні громадські діячі вважали гру досить корисною для народного виховання. На основі їхніх робіт та обліку зарубіжних публікацій рухлива гра сприймається як осмислена діяльність, спрямована на досягнення конкретних рухових завдань у швидкоплинних умовах. У ній проявляється творча ініціатива грає, що виражається в різноманітності дій, узгоджена з колективними діями.

 В ігровій діяльності дітей об'єктивно поєднуються два дуже важливих фактори: з одного боку, діти включаються в практичну діяльність, розвиваються фізично, звикають самостійно діяти, з іншого боку - отримують моральне і естетичне задоволення від цієї діяльності, поглиблюють пізнання навколишнього їхнього середовища. Все це в кінцевому підсумку сприяє вихованню особистості в цілому. Таким чином, гра - один з комплексних засобів виховання: вона спрямована на всебічну фізичну підготовленість (через безпосереднє оволодіння основами руху і складних дій в умовах, що змінюються колективної діяльності), вдосконалення функцій організму, рис характеру, що грають.

 Головною ознакою, що відрізняє більшість ігор, є їх свідомий характер. Перед граючим завжди ставиться мета - виконання будь-якої кінцевої завдання гри, тобто отримання результату, хоча і в рамках певних способів його досягнення, але таких, які дозволяють самим граючим вибирати шляхи, знаходити згідно своїм можливостям нові рішення в залежності від постійно мінливої ситуації.

 Поняття «гра» включає в себе безліч різних форм ігрового фольклору, кожна з яких, в кінцевому рахунку, сприяє всебічному розвитку дітей: фізичному, психічному, розумовому. Рухома народна гра є тим різновидом ігрового фольклору, переважна орієнтація якої полягає в активізації рухової діяльності.