Особливості фізичного розвитку та функціонального стану організму в підлітковому періоді

У фізіологічному плані межі підліткового віку приблизно збігаються із навчанням дітей у 5-8-х класах середньої школи та охоплюють вік від 11—12 до 14-16 років. Особливе положення підлітково­го періоду в циклі розвитку людини відображено в інших його назвах: «перехідний», «критичний», які фіксують складність і важливість процесів розвитку, що відбуваються у цей період. Перехід від дитинства до дорослої людини — це основний зміст і специфічна відмінність всіх сторін розви­тку в цей період: фізичного, розумового, етичного, соціального.

Найважливішим чинником фізичного роз­витку підлітків є статеве дозрівання, у зв'язку з яким відзначаються неврівноваженість, підви­щена збудливість, порівняно часті та швидкі зміни настрою, що накладає певний відбиток на харак­тер фізичної та розумової працездатності.

Важливість підліткового віку визначається ще й тим, що в ньому окреслюються загальні напря­ми формування моральних і соціальних настанов особистості.

Усе це накладає певний відбиток на розвиток рухової функції. У цьому віці швидко розвивається м'язова система. До 16 років інтегральний показ­ник відносної сили восьми основних м'язових груп досягає приблизно 90% можливого збільшення. Особливо інтенсивно зростають м'язові групи, що забезпечують вертикальне положення та ходьбу. Такий розвиток м'язової системи є передумовою для опанування складно координованих рухів. Од­нак слід мати на увазі, що опорно-руховий апарат учнів цього віку ще є недосконалим.

Пристосованість дітей до фізичних наванта­жень значною мірою залежать від стану вегета­тивних функцій, здебільшого серцево-судинної та дихальної систем. Розвиток першої з них від­бувається в цей час відносно рівномірно, розмі­ри серця збільшуються вдвічі, відношення маси серця до маси тіла наближається до аналогічних показників дорослих. Велика частота серцевих скорочень (80-90 уд/хв) і швидший кровотік забезпечують тканини гарним «харчуванням». Ча­стота дихання є значно більшою, ніж у дорослих, а життєвий обсяг легенів — у 1,5 рази меншим, ніж у дорослих.

В учнів середнього шкільного віку в період статевого дозрівання спостерігаються збудливість і нестабільність у роботі мозку, що позначаєть­ся на погіршенні формування рухових навичок. У цьому віці учні вже можуть не тільки керувати своїми рухами в різноманітних умовах, але й за­своювати тонкощі тактичного мислення. Від до­рослих їх відрізняє тільки недостатня витрива­лість. Здатність виконувати прості зорово-моторні завдання поліпшується вже в 12 років і продовжує розвиватись до 16 років. Завдання, що потребу­ють сприймання складних ситуацій, перероблення великої кількості інформації та обирання дій, ви­конуються найкраще з 14-річного віку, тому у під­літків необхідно розвивати здатності до оператив­ного мислення.