Допомога за обморожень та опіків

• Обмороженнями називаються ушкодження тканин унаслідок тривалого впливу на них низь­кої температури. Іноді обмороження може настати через несприятливий збіг обставин (вітер, тісне мокре взуття, виснаження) навіть за температури +4...5°С. Найчастіше обморожуються частини ті­ла, що слабше забезпечуються кров'ю чи не вкриті одягом (кінчик носа, вуха, кисті, стопи, особливо пальці).
• Ознаками обмороження є відчуття холоду, біль і поколювання, потім утрата чутливості, набряк­лість і різка блідість. Біль на початку не відчува­ється, але під час відігрівання обмороженої ділян­ки виникає різкий біль.
• Перша допомога потерпілому полягає в місце­вому та загальному зігріванні. Зігрівати вражену ділянку найкраще у воді кімнатної температури (20—22 °С), поступово протягом години підвищую­чи її температуру до температури тіла (36 °С). За важких обморожень, коли на шкірі з'являються пухирці, після відігрівання накладають пов'язку, а потерпілого доправляють до лікарні.
• Опіки можуть бути наслідком дії на шкіру ви­сокої температури (вогонь, пара, окріп), тривалої дії сонячних променів і хімічних речовин (ки­слоти, лугу). За ступенем поширення та глибиною враження розрізняють опіки чотирьох ступенів. За опіків першого ступеня шкіра на місці ура­ження червоніє, дещо набрякає, виникає сильний біль. Якщо на шкірі з'являються ще й пухирі, що заповнені прозорою жовтуватою рідиною, то це — опіки другого ступеня. Опіки третього ступеня характеризуються змертвінням ділянок шкіри, що вкриваються струпом. За опіків четвертого ступеня ділянки тканин на місці опіку обвуглю­ються.
• Перша допомога при опіках — це, насамперед, припинити дію джерела опіку, потім обережно зняти з потерпілого одяг, щоб не порушити ці­лісності шкіри, і накласти на обпечену поверхню стерильну пов'язку. За зазначених опіків потерпі­лого необхідно загорнути у чисте простирадло. За опіків другого, третього та четвертного ступенів потерпілих після надання першої допомоги слід негайно доправити до лікарні.