1. Відомі педагоги про значення рухомий гри в життя дітей.

К. Д. Ушинський - XIX ст. Надавав велике значення гри як засобу виховання. Гру дитини він розглядав як дійсність дитини з її діями і переживаннями.  Він підкреслював, що ця дійсність більш цікава дитині, ніж навколишня його життя, тому що вона йому більше зрозуміла. У грі дитина знайомиться з усім навколишнім, пробує свої сили і самостійно розпоряджається предметами, в той час як в дійсності у нього ще немає ніякої самостійної діяльності. На думку Ушинського, ігри не проходять безслідно для майбутнього життя дитини і певною мірою сприяють формуванню його особистості. Істотний вплив надають гри на розвиток дитячої уяви, особливо в дошкільному віці.

П. С. Лесгафт. Ігри він розглядав як одне з дієвих засобів фізичної освіти і виховання. П. С. Лесгафт приділяв велике місце ігор на уроках фізкультури: в молодших класах він відводив ігор пів-уроку, а в середніх - третина уроку. Він вважав, що рухливі ігри мають велике освітнє і виховне значення, що вони є більш складна дія, ніж окремі гімнастичні вправи.

В. Г. Марці. Прагнув до того, щоб рухливі ігри як цінний засіб фізичного і морального виховання були впроваджені в школи, в дитячі сади. Марці розглядав рухливі ігри як засіб фізичного і морального виховання дітей, він розробив методику керівництва іграми, вважав, що від керівництва багато в чому залежить успіх гри.

 Рухливу гру В. Г. Марці органічно пов'язував зі спортивної. Саму нескладну рухливу гру він вважає першою сходинкою тієї драбини, по якій дитині належить піднятися на самий верх - до спортивної гри.

А. С. Макаренка. На його думку, ігри - засіб підготовки дитини до життя, перехідний щабель до трудової діяльності. В іграх у дітей виховується активність, ініціатива, почуття колективізму. Але не всяка гра має виховне значення, а тільки та, яка носить активний характер.