ПЕРЕДМОВА

В умовах реформування системи освіти, відтворення і зміцнення інтелектуального потенціалу нації, виходу вітчизняної науки і техніки, економіки і виробництва на світовий рівень, інтеграції у світову систему освіти, переходу до ринкових відносин і конкуренції будь-якої продукції, зокрема й інтелектуальної, особливо актуальним стає забезпечення належного рівня математичної підготовки підростаючого покоління.

Математика дає широкі можливості для інтелектуального розвитку особистості, в першу чергу, розвитку логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної культури, формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати твердження, моделювати ситуації та ін. Математика є засобом вивчення фізики, хімії, інформатики, астрономії, біології, загально технічних і спеціальних дисциплін, а розвинене логічне мислення сприяє засвоєнню гуманітарних предметів. Математичне моделювання широко використовується для розв’язування задач різних галузей науки, економіки виробництва. Практичні вміння і навички з математики необхідні для майбутньої трудової діяльності школярів.

Особливістю організації навчально-виховного процесу в сучасних умовах є орієнтація на досягнення всіма учнями обов’язкового рівня математичної підготовки і створення умов для навчання на більш високому рівні для тих учнів, хто має здібності, інтерес до математики. У зв’язку з цим особливу увагу треба приділяти диференційованому навчанню та індивідуальній роботі з учнями не тільки на уроках, а й у позаурочний час.

Невід’ємною частиною добре організованого навчання учнів математики стає позакласна робота. До позакласної роботи з математики відносять усі добровільні заняття, які проводять учителі в позаурочний час у школі або поза школою і на яких учні розглядають питання математики. І ця робота спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів.

Позакласна робота з предмета є важливою складовою роботи сучасної школи та закладів позашкільної освіти. Учителі постійно відшукують можливості для більш якісного викладання математики, а ситуація з програмою з математики  ( чотири години на тиждень) спонукає до таких пошуків ще більш інтенсивно.

Основними формами позакласної роботи з математики є шкільні математичні гуртки, математичні вечори, олімпіади.

Майже в кожному класі є учні, які більше за інших цікавляться математикою, її практичними застосуваннями, історією тощо. На уроках учитель не завжди може задовольнити запити цих учнів. Тому їх доцільно організувати в гурток і працювати з ними додатково в позаурочний час.

Специфіка гуртків полягає в тому, що їх відвідують добровільно, а тому вони мають бути цікавими для учнів, розроблені так, щоб школярі були вмотивовані відвідувати ці заняття. Важливо подавати матеріал не так, як у школі, вмотивовувати та зацікавлювати, розуміючи, що сучасні діти здебільшого не цікавляться теорією питання і не можуть «просто слухати». Особливості сучасного юнацтва, його потреби необхідно враховувати під час складання програм гуртків, проте не варто забувати про мету навчання того чи іншого предмета.

У плануванні роботи математичного гуртка слід враховувати вікові особливості учнів. Так, у 5-6 класах доцільно розглядати цікаві питання теоретико - числового і геометричного матеріалу. Проте слід пам’ятати, що розвага – не самоціль, а тільки один з дидактичних прийомів, який стимулює пізнавальну активність учнів. Розважальний матеріал збуджує увагу, викликає певні позитивні емоції та ситуаційний, епізодичний інтерес. Завдання вчителя – перетворити цей інтерес у стійкий, активний.

                                                                 Галина Забіяка,

                                                                        вчитель математики

                                                                      Єрківецького НВО

     «ЗОШ І – ІІІ ст. – ДНЗ »