Вступ ……………………………………………………………………...... 2 Розділ І. Методи інтерактивного навчання…………………….…......... ...3-5 Розділ ІІ. Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії.. 6-8 Розділ ІІІ. Практичні розробки з елементами інтерактивних технологій....9-21 Висновки ……………………………………………………………. ........ 22 Література…………………………………………………………….........…23
Вступ
Вивчення хімії у школі має велике значення для наукового сприйняття світу, для розвитку творчої, інтелектуально розвиненої особистості. Тому сучасна педагогічна система освіти вимагає вдосконалення методики викладання хімії . Необхідно забезпечити учня багажем знань з допомогою взаємодії з учителем, з іншим учнем, з групою. Тоді інтерес учнів до уроку та його ефективність зростає. Досвід роботи свідчить про те, що однією з ефективних форм навчання є інтерактивне. Це форма організації , що має конкретну, передбачену мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати знання з предмета, відчути впевненість у собі. Під час інтерактивного навчання навчальний процес здійснюється за постійної участі всіх учнів. Інтерактивне навчання вимагає від кожного учня вміння спілкуватися один з одним, мислити, приймати рішення. Залежно від інтерактивних форм учень навчається опрацьовувати інформацію, робити опорні конспекти, передавати свої знання іншим, висловлювати власні думки, розв’язувати та складати різноманітні різнорівневі завдання, оцінювати самостійно роботу свою та інших учнів.
Розділ І.Методи інтереактивного навчання. Методи, техніки, що використову¬ються в інтерактивному навчанні: • презентації; • демонстрації; • зворотній зв’язок; • обговорення в малих групах; • планування подальших дій Багато інтерактивних технологій сприймаються скоріше як гра. Се¬ред таких можна виділити рольову гру, дискусію, дебати, парну робо¬ту, обговорення ситуацій та їх ана¬ліз . Спеціалісти виділяють такі нор¬ми поведінки в процесі інтерактив¬ного навчання: • у спільній роботі відсутні «акто¬ри» і «глядачі», усі є учасниками; • кожен член мікрогрупи заслуго¬вує на те, щоб його вислухали; • слід висловлювати думки безпо¬середньо за темою; • ставити питання на розуміння, тільки після цього робити ви¬сновки; • піддаються критиці думки, а не особистості • мета спільної діяльності — не в пе¬ремозі окремої точки зору, а в мож-ливості знайти спільне рішення . П’ять основних вимог до успішно¬го навчання в режимі інтерактивно¬го навчання: • позитивний взаємозв’язок: чле¬ни групи повинні розуміти, що навчальна діяльність приносить користь кожному, тому всі вклю¬чаються в розв’язання творчих за¬вдань на початку засвоєння ма¬теріалу; • члени групи повинні знаходитися в тісному контакті один з одним; • індивідуальна відповідальність: кожен повинен оволодіти мате¬ріалом, і кожен несе відповідаль¬ність за допомогу іншим; • розвиток навичок спільної робо¬ти: учні повинні набути навичок міжособистісних стосунків, необ¬хідних для спільної роботи; • оцінювання роботи: необхідно виділити час для того, щоб кож¬на група могла оцінити роботу. Інтерактивні методи навчання — це система способів діалогічної взаємо¬дії суб’єктів навчання, спрямованих на осмислення діалогу шляхом взаємодії всіх, хто навчаєть¬ся . Це співнавчання, в якому і вчи¬тель, і учні є суб’єктами . Учитель ви¬ступає лише в ролі організатора про¬цесу навчання, лідера групи учнів . Інтерактивні технології найбільше відповідають особистісно-орієнто¬ваному підходу до навчання . У про¬цесі застосування інтерактивних тех¬нологій моделюються реальні життє¬ві ситуації, пропонуються проблеми для спільного розв’язання, застосо¬вуються рольові ігри . Важливим завданням навчальної ді¬яльності для мене як педагога є розвиток творчих здібностей учня. Потрібно залучити всіх учнів до розв’язання різноманітних творчих завдань: розгляд проблемних ситуацій, логіч¬них ланцюжків, виконання завдань-головоломок На уроках хімії я застосовую комп¬лекс прийомів, методів та засобів, які допомагають підвищувати інте¬рес до предмета та пізнавальну ак¬тивність учнів . Я часто застосовую методи групової роботи, складання та розв’язання кросвордів, створення різноманітних проектів, проведення нестандартних уроків з елементами гри, інтегрованих уроків та ін . Вчитель повинен фор¬мувати надію в учнів, що вони самі здатні керувати своїм життям, допо¬могти навчитися приймати рішення. Як правило, для розв’язання задач і тестів у школі має значення тільки аналітичний інтелект. Хочу нагада¬ти, що зараз наші учні проходять не¬залежне тестування. Тому для пере¬вірки знань я використовую тестові письмові роботи. Вони привчають дітей до більш відповідального став¬лення в засвоєнні матеріалу як розра¬хункових задач, так і вивчення тео¬ретичного матеріалу. Тести допомага¬ють контролювати дітям свої знання, бо я даю їм завдання і самим склас¬ти тести, а для такої роботи потрібно опрацювати матеріал і вибрати більш цікаві питання . Учням такі завдання подобаються. Ділові ігри — ще одна з ефективних форм навчання . Гра — активна фор¬ма навчального заняття, під час про¬ведення якого моделюється конкрет-на ситуація минулого або сьогоден¬ня, відтворюються хронологічні події. Я її використовую для розвитку ана¬літичного, творчого і практичного ін¬телекту Під час ділової гри учні де¬монструють не тільки знання фактич¬ного матеріалу певного розділу курсу хімії, при цьому формується світо¬гляд учнів, розуміння єдності при¬роди й законів, що керують Усесві¬том . Під час ділової гри учні вчать¬ся працювати в групах, розвивають почуття відповідальності за доруче¬ну справу, формуються і виявляють¬ся потреби дитини не тільки пізна¬вати світ, а й впливати на нього . На таких уроках виявляється ініціатива роботи групи збираються для об¬говорення роботи. Результати робо¬ти учні кожного учня, намагаюся створити обстановку для природного самови¬раження учня . У грі можуть прояв¬лятися різні точки зору.
Розділ ІІ. Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії Хімія - це наука, що не лише є основною науково-технічного прогресу, але й сприяє розвитку особистості й підвищенню культури людини. Тому вивчення хімії в школі має велике значення не лише для наукового сприйняття світу але й, у першу чергу, для розвитку творчих здібностей учнів, уміння мислити й використовувати свої знання на практиці. Інтерес учнів до предмету формується під безпосереднім впливом учителя і значною мірою залежить від його особистості. Творче застосування інтерактивних форм та засобів навчання, які має у своєму розпорядженні вчитель, дає йому змогу виробити власну систему роботи, досягти справжньої майстерності. Технології інтерактивні - це взаємодія партнерів, у спілкуванні яких інтерпретується ситуація і конструюються особистісні дії. Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя - він виступає як лідер, організатор. Але треба зазначити, що проектування і проведення уроку за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих Технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями. Аналогічно за певних умов проводяться й інші інтерактивні вправи. Застосування інтерактивних технологій на уроках справа не проста, тому сам учитель повинен бути добре підготовлений, глибоко знати і продумувати матеріал; продумувати всі завдання для груп і пар; спланувати і розбити урок: визначити час, який потрібен для кожного етапу уроку, підготувати всі питання і можливі відповіді, виробити критерії ефективного оцінювання; передбачити методи привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи. У зв’язку з цим змінюється урок, його структура. На етапі актуалізації ставиться завдання - пробудити, викликати зацікавленість, схвилювати, спонукати учнів мислити про те, що вони знають. На другому етапі відбувається усвідомлення нової інформації та ідей. На етапі рефлексії передбачається, що учні перетворюють отримані знання у своє власне бачення, формують свою точку зору. Правила організації інтерактивної роботи учнів на уроці. • До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні. • Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисними є різноманітне та постійне стимулювання учнів за активну участь у роботі; надання можливості для самоорганізації та ін. • Тих, хто навчається в інтерактивні, не повинно бути багато. Продуктивна робота в малих групах. Кожен має бути почутий. • Приміщення має бути спеціально підготовленим. Учні повинні мати змогу легко пересуватися під час роботи в малих групах. Усі матеріали для роботи малих груп готуються заздалегідь. • Під час уроку необхідно дотримуватись регламенту та процедури, проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх учасників, поважаючи їх. • Уважно ставитися до учнів під час формування груп. • На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних прийоми роботи. • Під час підготовки питань учителю необхідно продумувати різні варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробляти критерії оцінки ефективності уроку. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість учнів значною мірою залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя. Починаючи працювати у 7 класі, я поступово вводжу елементи інтерактивного навчання, починаючи з найпростіших інтерактивних технологій, таких, як мозковий штурм, робота в парах і малих групах, відкритий мікрофон та інші. Знайомлю учнів з технології групового обговорення «відкритий мікрофон». Її можна використовувати як на етапі актуалізації та коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу. Ця технологія дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою думку чи позицію. Для цього я даю учням невеликий предмет, що виконує роль мікрофона. Я задаю питання, а учні, передаючи один одному «мікрофон», відповідають на них. Учні повинні говорити швидко й лаконічно. Під час використання цієї технології відповіді не коментуються й не оцінюються. Для колективного обговорення використовую технологію «мозковий штурм». Кожному надається можливість висловитися, всі ідеї приймаються й не критикуються. Така технологія спонукає учнів до вияву творчості, дає їм можливість вільно висловлювати власні думки. Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один одного, провести й проаналізувати експеримент, на таку роботу також даю суворо визначений час, після якого кожна пара представляє результати своєї роботи, учні обмінюються своїми ідеями з усім класом. Учням подобається така технологія, як «один проти одного», коли кожна пара готує завдання для іншої пари. Таку технологію можна використовувати в усіх класах. Різновидом інтерактивної технології кооперативного навчання може бути також груповий пошук інформації. Ця технологія дає можливість пожвавити вивчення іноді не дуже цікавого матеріалу, застосувати її на уроці або при виконанні домашнього завдання. Під час застосування такої технології учні об’єднуються у групи та в різних джерелах інформації за певний проміжок часу намагаються знайти відповіді. Такими джерелами можуть бути підручник, дидактичний матеріал, таблиці. Якщо є можливість - працюємо в мережі Інтернет. Після закінчення роботи заслуховуються повідомлення кожної групи.
Розділ ІІІ. Практичні розробки з елементами інтерактивних технологій Урок 1. Клас: 8 Тема: Хімічні властивості кислот Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів з теми «Кислоти», закріпити вміння складати формули кислот, з’ясувати хімічні властивості кислот, пояснити використання індикаторів для визначення кислотного середовища, продовжити знайомити учнів з електрохімічним рядом напруг металів та його використанням під час складання рівнянь реакцій, в яких беруть участь метали, з’ясувати зміст реакції обміну, продовжити роботу над закріпленням правил техніки безпеки під час роботи з кислотами; розвивати логічне та образне мислення учнів, уміння порівнювати, узагальнювати, виділяти головне; виховувати бережливе ставлення до хімічних реактивів, інтерес до хімії Тип уроку: комбінований. Форма проведення: урок – змагання. Обладнання: хімічні прилади й реактиви, таблиці, маркери, ватман, магнітна дошка, комп’ютерна програма «Віртуальна лабораторія». Методи: інтерактивні методи навчання: робота у групах, ігри «Хімічна розминка», «Хімічна змійка», «Лото», технології «Снігова куля», «Мікрофон». Хід уроку І Організаційний момент Клас поділяється на 4 групи. У кожній групі призначається командир і заступник, який буде фіксувати результати кожного члена групи. ІІ Основна частина уроку 2.1 Актуалізація і коригування знань учнів 1) Які речовини називаються кислотами? 2) Атом якого елемента входить до складу всіх кислот? 3) Які класифікації кислот ви знаєте? 4) Класифікуйте хлоридну, сульфатну, нітратну кислоти за всіма ознаками. 5) Як визначити валентність кислотного залишку? 6) Які фізичні властивості кислот вам відомі? 7) Яких правил техніки безпеки ми повинні дотримувати під час роботи з кислотами?
Командам роздається картка із формулами кислот, які учні повинні назвати по-черзі, передаючи картку по колу.
Напишіть рівняння хімічних реакцій, які лежать в основі хімічного ланцюга: 1 команда S → SO2 → H2SO3 2 команда P → P2O5 → H3PO4 3 команда С → СO2 → H2CO3 4 команда S → SO3 → H2SO4
2.2 Пояснення нового матеріалу Хімічні властивості кислот: Пояснення вчителя відбувається за допомогою комп’ютерної програми «Віртуальна лабораторія» 1. Дія кислот на індикатори 2. Взаємодія кислот з металами Mg + 2HCl = MgCl2 + H2↑ Cu + HCl = реакція не відбувається 3. Взаємодія кислот з основними оксидами CuO + H2SO4 = CuSO4 + H2O 4. Взаємодія кислот з лугами NaOH + HCl = NaCl + H2O
ІІІ Заключна частина уроку 3.1 Закріплення нового матеріалу Необхідно підібрати продукти реакції на окремих картках і приклеїти їх до відповідних реагентів реакції, а також урівняти хімічні рівняння і назвати продукти реакції. Fe + HCl→ ZnO + HNO3 → Ba(OH)2 + H2SO4 →
Ba SO4 FeCl2 Н2О Н2 Н2О Zn(NO3)2
На алюміній масою 13,5 г подіяли хлоридною кислотою, взятою у надлишку. Яка маса алюміній хлориду та об’єм газу утворилися після реакції?
3.2. Рефлексія 1) Чи знаєте ви тепер, з якими речовинами реагують кислоти? 2) Що найбільше сподобалося на уроці? 3) Які труднощі виникли у вас під час уроку? 3.3 Підбиття підсумків роботи на уроці 3.4 Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, дати відповіді на запитання після параграфа. Написати казку або вірш про властивості кислот. Гра „Хімічна розминка”
Технологія „Снігова куля”
Гра «Хімічна змійка»
Демонстрація дослідів
Гра «Лото»
Розрахункова задача
Технологія «Мікрофон»
Урок 2. Клас: 9 Тема: Жири, склад жирів, їх утворення. Гідроліз та гідрування жирів. Жири в природі. Біологічна роль жирів. Мета: Формувати знання учнів про склад жирів, їх утворення, з’ясувати їх будову і властивості як естерів гліцерину та вищих карбонових кислот; ознайомити учнів з хімічними властивостями жирів на прикладі гідролізу й гідрування; показати поширення жирів у природі, їх біологічну роль, застосування. Розвивати творчі здібності учнів, пам’ять; розвивати уміння залучати інформацію різних джерел, вільно висловлювати думки, вибирати головне з тексту підручника. Виховувати культуру спілкування. Обладнання й матеріали: Плакати «Схема гідролізу жирів в організмі людини»«Застосування жирів», «Вміст ненасичених кислот в жирах». Для лабораторних дослідів: Н2O, етанол, гас, твердий, рідкий жир, Na2CO3, KMnO4, штатив з пробірками; вироби з жиру, пляшки з олією різних видів. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Подорож у країну жирів.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Учитель. Ми з вами уже декілька уроків вивчаємо оксигеновмісні органічні речовини. Продовжимо вивчення окремих представників . Сьогодні на уроці ми поведемо мову про речовину, яка становить одну з основних частин нашої їжі.
IIІ. Актуалізація опорних знань. Інтерактивна технологія - уявний мікрофон. Учитель задає питання. Право відповіді набуває учень з мікрофоном. 1. Які сполуки називаються оксигеновмісними? 2. Які класи оксигеновмісних органічних речовин вам відомі (спирти, карбонові кислоти, складні естери). 3. Які сполуки називаються спиртами? 4. Які сполуки називаються карбоновими кислотами? 5. Які сполуки називаються складними естерами? 6. Як класифікують спирти? 7. Як класифікують карбонові кислоти? 8. Яка загальна формула естерів? 9. Яка загальна формула карбонових кислот? 10. Формула гліцерину. 11. Формула стеаринової кислоти. 12. Формула олеїнової кислоти. 13. Яка з цих кислот насичена? 14. Яка реакція називається реакцією етерифікації? 15. Яка реакція називається реакцією гідролізу? Учитель. Так, ми з вами вирушаємо у подорож до країни жирів. У природі жири дуже поширені. Вони вам добре відомі із повсякденного життя. Під час подорожі у нас запланована зустріч з науковцями - біологами.
IV. Вивчення нового матеріалу. а) Біологічна роль жирів. Сценка. Науковці - біологи знайомлять присутніх з біологічною роллю жирів в організмах. Жири є найважливішими продуктами харчування. В організмі людини основна функція жиру - бути джерелом енергії. Окиснення 1г жиру спричиняє виділенню 39 кДж енергії. Однак буде нерозумним, виходячи з цього, прагнути забезпечити свій організм виключно жирами, оскільки, незважаючи на те, що вони багаті на енергію, жири важко засвоюються, добовий раціон людини має містити 60-70г жиру. Але не можна забувати, що надлишкова кількість жиру, навіть у раціоні здорової людини, дуже шкідлива. Жири не розчиняються ані водою, ані травними соками. В організмі вони розщеплюються й емульгуються за сприяння жовчі. Зайва кількість жиру не встигає про емульгуватися, порушує травні процеси та спричиняє неприємне відчуття печії. Жири є не тільки джерелом енергії в організмі, а й джерелом води. Завдяки цій воді живуть верблюди тривалий час без свіжої води. Для розвитку зародка курчати в інкубаційний період потрібна вода, а надходження її ззовні відсутнє. Зародок забезпечується водою окисленого жиру. Жири необхідні й мешканцям холодного клімату: тюленям, моржам. Підшкірний жир допомагає зберегти внутрішнє тепло. Будь-якій тварині жирові відкладення пом’якшують силу різних поштовхів і ударів. Крім того, жири для тварин - мастильний матеріал. Відомо, водоплавні птахи самі проводять змащення під час чищення пір’я. Джерело вітамінів D, А, Е. Учитель. Дякуємо науковцям, наша зустріч була корисною. Давайте ми з вами разом пригадаємо відоме про жири, дамо відповідь на питання: «Як класифікують жири за походженням?» б) Класифікація жирів. Обговорення. Учитель. Як класифікують жири за походженням? Жири
тваринні жири рослинні жири, олії Учні наводять приклади тваринних і рослинних жирів. Учитель. Наша інформація про жири буде неповна, якщо під час подорожі ви не запам’ятаєте склад та не з’ясуєте як утворюються жири. в)Розглянемо питання про склад і утворення жирів. Розповідь учителя. Склад жирів вивчали французькі хіміки Шеврель і Бертло. У 1854 році Марселен Бертло уперше синтезував жир. Він нагрівав гліцерин з вищою карбоновою кислотою у запаяній посудині. Запишемо хімічне рівняння. CH2 – OH HO – C – R CH2 – O – C – R O O
CH – OH + HO – C – RI CH – O – C – RI + 3H2O O O
CH2 – OH HO – C – RII CH2 – O – C – RII O O спирт вища кислота
Перед нами формула жиру у загальному вигляді. R1, R2, R3 - вуглеводневі залишки (як правило різні, але можуть бути однаковими). Жири утворюють такі кислоти як пальмітинова С15Н31СООН, С17Н35СООН, С17Н33СООН.
насичені кислоти ненасичена кислота тверді жири рідкі жири Чи можна довести, що жири містять насичені або ненасичені жирні кислоти? Демонстрація. Твердий жир + KMnO4 + Na2CO3; олія + KMnO4 + Na2CO3 без змін знебарвлення фіолетового забарвлення відбулася тому, що олія містить ненасичені кислоти Учитель. Зараз у нас І зупинка. Експериментальна. Робота в групах. (по 4 учня) г) Фізичні властивості жирів. Робота в групах. З’ясуємо відношення до розчинників. І ряд Н2O + жир ІІ ряд етанол + жир ІІІ ряд час + жир Обговорили. Висновок: жири не розчинні у воді, розчинні у спирті, гасі. Чи мають жири смак, запах, колір? Температури різні. Жири утворені гліцерином і насиченими кислотами мають вищі температури плавлення, і тверді. Учитель. Наступна наша зупинка «Інтелектуальна». Учитель: Розглянемо питання д) Хімічні властивості жирів. Ви опрацьовуєте в парах текст §27; сторінка 173. Доповнюєте твердження. (На столі учнів видані аркуші з завданнями) 1. Гідролізом називають реакцію жиру з ……… (водою), внаслідок якої утворюються ……… (гліцерин) і ……… (відповідні) кислоти. 2. Гідроліз відбувається при температурі. ……… (200 - 250 С) та ……… (тиску або каталізаторі). 3. Якщо гідроліз здійснювати за наявності лугу, то крім гліцерину утворюються ……… (мила). 4. Якщо рідкі жири приєднують ……… (водень), то вони перетворюються на ……… (тверді жири). Цей процес називається ……… (гідруванням). 5. Маргарин - це ……… . Його виробляють із ……… . 6. Термічний розклад - це ……… . 7. Внаслідок окиснення жирів на повітрі утворюються ……… . 8. Калій перманганат окислює ……… . 9. Повне окиснення жирів – це ……… . Обговорення результату праці. Учитель. Зробіть висновок. Які реакції характерні для жирів. Учні: для жирів характерні реакції гідролізу, гідрування, окиснення, термічного розкладу. Учитель. Чи протікає будь - яка з цих реакцій у домашніх умовах? Висловіть думку. Пропоную метод прес. Я вважаю, що …; тому що; наприклад; отже. Учні - так: окиснення - прогорання жирів. термічний розклад - диміння жирів. Учитель. Наша подорож триває. Ми зустрінемося з виробником олії. Він розкаже про… є) Добування жирів. Учень. Демонстрація пляшок з олією. Учень бере в руки пляшку й розповідає: Ми виробляємо рафіновану і нерафіновану олію. Є два способи одержання олії. 1. Пресування - тобто олію виготовляють з подрібненого насіння, з якого попередньо вилучили значну частину твердої оболонки. Процес проводять при нагріванні, потім олію фільтрують. Це нерафінована олія. Якщо олію обробляють лугом, то вона - рафінована. Її використовують для обсмажування. 2. Екстрагування. Це низка послідовних операцій: очищення, сушіння, видалення оболонки, подрібнення насіння, витягування з нього за допомогою спеціальних розчинників олії та наступного видалення розчинника. Демонстрація екстрагування. подрібнене насіння + спирт медичний Учитель. Наша подорож добігає кінця. Остання наша зустріч з лікарем. Послухаємо його поради. Учень: я розкажу про… ж) Застосування жирів. (Показує на плакаті, де застосовуються жири.) Жири: o харчова промисловість; o маргарин; o у домашніх умовах; o мило; o гліцерин; o медицина; o оліфа; o косметичні засоби. Оливкова олія використовується для лікування гастритів, язв, захворювань печінки, жовчних протоків, шлунка. Вершкове масло не виключати з раціону при захворюваннях нирок, атеросклерозом, гіпертонічною хворобою. Жири ми використовуємо у своєму раціоні. З позиції лікувального харчування корисними є жири, які утворені ненасиченими кислотами. Необхідно використовувати рослинні масла з великим вмістом лінолєвої кислоти С17Н31СООН, олеїнової С17Н33СООН. Ознайомимось з таблицею. Вміст ненасичених кислот в жирах. Продукт Вміст в олеїнової % кислот лінолєвої Масло оливкове Масло арахісове Масло хлопкове Масло соєве Масло кукурудзяне Масло соняшника 83 56 25-35 29 30-35 30-34 7 26 42 51 57 59
V. Узагальнення знань. Допишіть хімічні рівняння. Зазначте назви вихідних речовин, продуктів реакції, тип реакції, умови перебігу. СН2 – О – СО – С17Н33
СН – О – СО – С17Н33 + 3Н2
СН2 – О – СО – С17Н33 Обговорення результату роботи.
VI. Домашнє завдання. Опрацювати §27, сторінка 173 - 178.
VII. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів. o чи сподобались вам зустрічі з цікавими людьми? o чи дізнались ви щось нове? o чи розвивали ви свої здібності? чи задоволені ви уроком?
Урок 3. Клас: 10 ТЕМА: Алюміній як хімічний елемент і проста речовина. Фізичні та хімічні властивості алюмінію Мета: навчальна: розширити і поглибити знання учнів про метали на прикладі Алюмінію. повторити особливості будови його атома, ознайомити з поширенням Алюмінію у природі, розглянути фізичні та хімічні властивості алюмінію; розвивальна: розвивати пам’ять, логічне, образне мислення, уміння нестандартного мислення, цілісність світогляду; виховна: виховувати творчий підхід до навчання, дбайливе ставлення до навколишнього світу, пізнавальний інтерес до предмета, виховувати культуру мови, здібності до логічної відповіді, вміння критично оцінювати матеріал Тип уроку: поглиблення знань Обладнання: дидактичні матеріали: картки із завданнями з хімії, комп'ютерні програми «Віртуальна лабораторія», «Неорганічна хімія», «Хімічний експеримент», мультимедія, клей, маркери. Форми і методи роботи : інтерактивні методи навчання: робота у парах, групах, ігри «Кіт у мішку», «Сніжна куля», «Лото», «Вгадай мене», асоціативний метод, «Мікрофон», самостійна робота. Хід уроку І Організаційний момент ІІ Основна частина уроку 2.1 Актуалізація і коригування знань учнів Учні по черзі витягують із мішка запитання і відразу дають відповідь на нього. Запитання: 1. Який метал найпластичніший? 2. Який метал найтугоплавкий? 3. Назвіть метали, які мають найкращу електричну провідність. 4. Який метал має таку електронну формулу: 1s22s22p63s2? 5. Назвіть найважчий метал. 6. Які метали є найм’якші? 7. Назвіть найлегший метал. 8. Яка хімічна властивість відрізняє лужні та лужноземельні метали від інших? 9. Назвіть метал, який за нормальних умов є рідиною. 10. Який метал є найлегкоплавкий? Гра «Кіт у мішку» Учневі пропонується вибрати одну із запропонованих задач, де зашифрований один із лужних металів та розв’язати її біля дошки. Сильніші учні вибирають іншу задачу та розв’язують її самостійно в зошиті. Задача 1. Під час взаємодії лужного металу масою 10,92 г з сіркою утворилось 15,4 г солі. Визначте метал. Задача 2. Лужний метал масою 7,8 г прореагував з водою. Утворився гідроксид масою 11,2 г. Визначте, який це метал? Задача 3. Лужний метал масою 14 г спалили в атмосфері кисню. Утворився оксид масою 30 г. Визначте, який це метал? Задача 4. Під час взаємодії лужного металу масою 0,28 г з водою утворилось 0,96 г лугу. Визначте метал. Задача 5. Під час взаємодії 5,29 г лужного металу з бромом утворилась сіль масою 23,69 г. Визначте, який це метал? Гра «Вгадай мене»
2.2. Вивчення нового матеріалу Будова атома • Місце знаходження Алюмінію у періодичній системі? • Скільки електронів у атомі Алюмінію? • Який заряд ядра у атомі Алюмінію? • Скільки протонів у ядрі атома Алюмінію? • Скільки нейтронів у ядрі атома Алюмінію? • Складіть схему будови атома та напишіть електронну формулу. «Мікрофон» Поширеність у природі Розповідь вчителя супроводжується із демонстрацією за допомогою мультимедії і програми «Неорганічна хімія» Розповідь вчителя, демонстрація Фізичні властивості алюмінію Учням пропонується заповнити схему, спираючись на власні асоціації. Асоціативний метод Хімічні властивості алюмінію: Демонстрація дослідів відбувається на екрані за допомогою програми «Віртуальна лабораторія», «Хімічний експеримент» та «Неорганічна хімія». Учні самостійно записують хімічні рівняння реакцій. Самостійна робота
ІІІ Заключна частина уроку 3.1. Закріплення вивченого матеріалу На перфокартах запропоновано закінчити хімічні рівняння реакцій. Учні парами виконують завдання і передають наступній парі у ряді перфокарту. Перемагає той ряд, який швидко і правильно виконає всі завдання.
Al + S = Al + H2O = Al + Br2 = Al + HCl = Al + O2 =
Гра «Снігова куля» Складіть із запропонованих речовин генетичний ланцюг перетворення та розв’яжіть його. Al2O3 Al(OH)3 Al AlCl3 Al2(SO4)3 Перевірка завдання відбувається обміном парами аркушами із розв’язками. Гра «Лото» 3.2. Підведення підсумків роботи на уроці 3.3. Домашнє завдання Створити проект «Алюміній у нашому житті»
Висновки Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення. Мозковий штурм спонукає учнів виявляти уяву та творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію. Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спільного питання. Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень. (В. Сухомлинський).
Література 1. Освітні технології: Навч . -метод . по- сіб. / О . М . Пєхота, А. З . Кіктенко, О . М . Любарська та ін . — К. : А. С . К. , 2001. — 256 с . 2. Зламанюк Л. М. Ефективному уро¬ку творчий пошук: Методичні реко-мендації // Джерело рецензирование. — 2009. — Сер¬пень 3. Булатова О. С. Искусство современного урока — М , 2006 — 251 с 4. Фопель К. Как научить детей сотрудничать . — М . : Генезис, 2001 . 5. Фридман Л. М. Психология воспитания: Книга для всех, кто любит де-тей — М : Сфера, 2001 6. Фридман Л. М., Кулагина И. Ю. Психологический справочник учителя . — М . : Просвещение, 1991. 7. Зламанюк Л. М. Розвиток образного мислення як складова творчих здібностей особистості: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Дніпропетровськ, 14-15 . 04 .2009 . 8. Штернберг Р. Дж. Интеллект, приносящий успех. — Минск: Попури, 2000 9. Профільне навчання з хімії . Метод проектів — варіативна модель профілю¬вання / Упоряд . Г Кальченко . — К : Шкільний світ, 2005 . 10. Годкевич Л. Загальні поняття про інтерактивні технології. — Київ, 2005 11. Герега Т. Інтерактивні методи на уроках. — Київ, 2005. 12. Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної освіти . — Київ, 2005 13. Перспективні освітні технології: Наук. метод . посібник / Ред . Г С . Сазоненко — К : Гопак, 2000 14. Зламанюк Л. М. Компетентнісний підхід в умовах сучасної школи // Педагогіка життєтворчості в контексті нової філософії освіти: психолого-педагогічний аспект: Зб . наук, праць — Київ — Дніпропетровськ, 2008 . 15. Овчарук О. Перспективи запровадження компетентісного підходу до вітчизняного змісту освіти // Компетентісна освіта — від теорії до практики . — К : Плеяди, 2005 . 16. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод посібник — К , 2002 17. Васьков Ю. В. Педагогічні теорії, технології, досвід: (Дидактичний аспект) . — Х. : Скорпіон, 2000 . 17. Когут О. І., Юзефик Л. О., Тимчишин О. І. Інноваційні виховні технології. — Тернопіль: Астон, 2009 . 18. Гузеев В. В. Лекции по педагогической технологии . — М . , 1992 . 19. Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології: Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти . — К . : Видавничий дім «Слово», 2006 . 20. Стяглик Н. Нетрадиційні форми навчання та їх вплив на якість навчального процесу в школі . — Х . , 1994 .
