Тема: Право як навчальний предмет. Мета, завдання, особливості курсу

Мета:

• сформувати в учнів розуміння цінностей і принципів, на яких ґрунтується правова система; ознайомити з ме­тою та завданнями курсу;
• виховувати в учнів високу пра­вову культуру; переконувати в необхідності дотримання законів.

Обладнання й матеріали: Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, Загальна декларація прав людини, плакати з висловами відомих людей про права людини.

Базові поняття й терміни: право, закон, свобода.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.    Організаційний етап

На цьому етапі вчитель вітає учнів, перевіряє їхню готовність до уро­ку і наявність домашнього завдання. Якісну оцінку домашнього завдання вчитель дає після перевірки зошитів або опитування учнів.

До початку цього уроку учитель розвішує у класі плакати з висловами видатних людей. Учні записують у зошит один з цих висловів (за вибором) як епіграф до уроку:

• Рівність прав не в тому, що всі ними користуються, а в тому, що вони всім надані (Сенека).
• Мир, прогрес, права людини — ці три цілі нерозривно пов'язані, не­можливо досягнути однієї з них, нехтуючи іншими (А.Д. Сахаров).
• Суть закону — людинолюбство (В. Шекспір).
• Ми повинні стати рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон).

II.   Актуалізація опорних знань і мотивація

►   Обговорення проблемної ситуації або питання

На початку уроку вчитель пропонує учням обговорити проблемну ситуацію або питання за темою уроку. Учні обмірковують проблему і висловлюють свою думку щодо пропонованих питань, застосовуючи набуті раніш» знання — у такий спосіб відбувається актуалізація опорних знань. У про цесі обговорення учні приходять до висновку, що для вирішення проблемі чи ситуації їх знань недостатньо, усвідомлюють потребу в додатковій інформації та необхідність подальшого вивчення теми.

Цей урок можна почати з обговорення таких запитань:

1. Яку роль у житті людей відіграють закони?
2. Як держава захищає твої права?
3. Які права людини ти знаєш?
4. Які права мають учні та де вони закріплені?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

►   Розповідь учителя з елементами бесіди

Ця форма роботи надає вчителеві можливість не тільки розповідай але й постійно спілкуватися з учнями, контролюючи ступінь розуміння ними навчального матеріалу, і за потреби давати відповідні пояснення.

Учитель ставить запитання: «Які закони вам відомі з курсу історії України та всесвітньої історії?» (Учням відомі закони Хамурапі, «Руська Правда», «Конституція Пилипа Орлика» тощо.)

Протягом багатьох віків складалися обов'язкові правила поведінки громадян, тобто правові норми, що встановлюються й охороняються державою. Проте в різні часи існувало різне розуміння прав людини, її ролі в суспільстві, устрою самого суспільства. Середньовіччя, наприклад, пов'язувало долю людини, суспільства, держави лише з Богом, вважаючи його творцем усього сущого. Коли настала епоха Відродження, а за нею — Нові часи, людство відновлює в своїй пам'яті гуманістичні цінності — права, свободи, ідеали, мораль вільної людини. За них потрібно боротись, їх потрібно відстоювати ціною тяжких випробувань багатьох поколінь. 

У перших відомих історії державах права людини були дуже обмежені. Наприклад, у державах Давнього Сходу закон вирізнявся досить жорстоким ставленням до людини. За доби античності й середньовіч певні верстви суспільства користувалися деякими правами, але про права людини в сучасному розумінні не можна було говорити, тому що людину в рабовласницьких і в абсолютистсько-монархічних державах не вважали вільною особою. Законами закріплювалась нерівність людей за становими, майновими, релігійними, національними та іншими ознаками. Така нерівність унеможливлювала реалізацію прав і свобод людини.

Яке ж призначення права в сучасному суспільстві? (Учні за бажанням дискутують з цього питання.)

Права і свободи людини в сучасному розумінні невід'ємні від її обов'язків та відповідальності перед суспільством, державою, іншими людь­ми. Це фундамент не тільки демократії, але і справедливості, рівноправ'я у суспільстві. Сьогодні Україна веде демократичну боротьбу за повноправ­ну вільну людину і громадянина, за гідні умови існування.

Далі вчитель може перейти до розкриття понять «закон», «право», «свобода». Учні записують в зошити відповідні визначення.

Закон — нормативно-правовий акт, який ухвалюється законодавчим орга­ном держави, має вищу юридичну силу і регулює найважливіші суспільні відносини.

Право — система загальнообов'язкових соціальних норм, які встановлю­ються та охороняються державою. У суспільстві право забезпе­чується системою законів, обов'язкових для виконання всіма членами суспільства.

Свобода людини — це відсутність будь-яких обмежень, утисків у будь-чому (діяльності, поведінці), прямо не пов'язаних із суспільни­ми правами й нормами.

2.   Право як навчальний предмет

Відповідно до ст. 1 Конституції України наша країна — суверенна і не­залежна, демократична, соціальна і правова держава. На цей час в Україні особливого розвитку набуває правова освіта молоді. Знати свої права має кожен громадянин держави. Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року №992/2001 затверджено Національну програму правової освіти населення. Вона передбачає створення необхідних умов для набуття громадя­нами держави правових знань та навичок у їх застосуванні, забезпечення до­ступу до джерел правової інформації. Для молоді розуміння і реалізація прав людини — це складові підготовки до життя в демократичному суспільстві.

Правовій державі властиві висока політично-правова освіченість і ак­тивність громадян, здатність і готовність їх протистояти сваволі й пору­шенням права. Щоб правова культура людини досягла такого рівня, не­обхідна струнка система правової освіти, серцевиною якої повинне стати правове виховання та навчання підростаючого покоління.

3.   Мета, завдання, особливості курсу

Мета курсу — дати учням знання про основні категорії права, навчити свідомо використовувати і дотримувати правові норми в повсякденному житті.

Завдання курсу — розкрити зміст основних юридичних понять, функцій права і правової держави на сучасному етапі; формувати навич­ки практичного застосовування правових знань для захисту своїх прав; за допомогою систематичного вивчення права і нормативно-правових актів надати правову інформацію практичного характеру; виховувати в учнів активну громадянську позицію; моделювати та закріпити навич­ки правомірної поведінки.

Не можна вважати людину культурною, якщо вона, успішно працю­ючи або навчаючись, порушує норми моралі чи закони. Курс «Правознав­ство» має відігравати важливу роль у формуванні правової культури мо­лодого покоління українських громадян.

4.   Актуальність правової освіти

Ослаблення правовиховної роботи сприяє підвищенню впливу супереч­них правосвідомості нашого суспільства поглядів і переконань, порушення дисципліни, установлених правил поведінки, збільшенню рівня злочин­ності серед неповнолітніх.

IV. Узагальнення й систематизація

Учитель проводить вправу «Права людини» та пропо­нує обговорити такі запитання:

1.    Для чого потрібно знати і розуміти закони?

2.    Чому суспільству потрібна система права?

3.    Яка мета даного курсу?

4.   Які завдання курсу практичного права?

V. Самостійна робота учнів

Складіть план доповіді «Закон і ми». Після цього етапу роботи 2—3 учні за бажанням або за викликом учителя зачитують свій план. Учитель про­понує всім учням підготуватися до висвітлення цього питання і ставить завдання написати вдома за цією темою реферат.

VІ. Підсумки уроку     

Школярі дають відповідь на запитання «Для чого нам потрібно знати і розуміти закони», використовуючи нові знання, яких вони набули під час уроку, і після цього самостійно підбивають підсумок вивченого матеріалу.

VІІ. Домашнє завдання     

1. Дайте визначення поняттям: закон, право, свобода людини.
2. Знайдіть у газетах, журналах, Інтернеті публікації або інші мате­ріали правового характеру.
3. Розкрийте зміст висловлювання «Закон суворий, але він закон» (у письмовій формі у зошиті).