Народився 24 лютого 1915 року в селі Єрковці Переяславського повіту Полтавської губернії в сім'ї заможного селянина (с. Єрковці Переяслав-Хмельницького району Київської області). Малий Петро, коли підріс, то ходив до церковно-парафіяльної школи. З 1927 року в селі була створена трудова чотирикласна початкова школа, а з 1929 року на її базі відкрита середня школа з семирічним терміном навчання. Петро Нестерович закінчив школу в 1932 році. З осені 1932 по 1933 рік в селі, як і по всій Україні, розпочався голодомор, під час якого від голоду та виснаження загинуло дуже багато і дорослих, і дітей, але Петро вижив разом з батьками.
У юнака було непереборне бажання продовжувати навчання. З 1934 по 1937 рік він навчається в Українському комуністичному газетному технікумі ім.. М. Островського в місті Харків. Після закінчення технікуму Рубаху П.Н. призвали на службу до Червоної армії, де він прослужив до 1940 року, а потім повернувся додому в рідне село. Але незабаром почалася Велика Вітчизняна війна. У червні 1941 року разом із сотнями односельчан був призваний у Червону армію на боротьбу з фашистськими загарбниками. Доля жорстоко повелася з ним, наславши тяжкі випробування. 8 серпня 1942 року Рубаха П.Н.- військовий технік на Дону, потрапив до фашистського полону. Як військовополонений в серпні 1943 року був доставлений до концентраційного табору ШТАЛАГ-ІІ-В в Норвегію. Йому було присвоєно і виколото на руці табірний номер 122261. Пробувши в жахливих умова концтабору майже З роки Петро Нестерович боровся за життя і вижив. Ні голод, ні тортури не зламали його гідності і волі до життя. 12 серпня 1945 року його було звільнено як і багатьох інших військовополонених. Колишніх в'язнів ешелоном відправили з Осло спочатку до Швеці, а потім в Радянський Союз до України.
Повернувшись в рідне село Петро Нестерович не падає духом, а вступає на заочне відділення факультету російської мови та літератури Київського Державного педагогічного нституту ім. М. Горького. Він навчається і паралельно працює спочатку вчителем, а потім завучем в Єрковецькій школі. У1956 році закінчує навчання в інституті. В кінці 60-х років будівля старої школи, яка дуже постраждала під час війни, вже не могла вмістити в себе всіх дітей шкільного віку, почалося будівництво нової школи, яке ініціював саме Петро Несторович. У 1969 році школа була введена в експлуатацію. Директором Єрковецької школи з 1964 по 1971 рік був Рубаха Петро Несторович. Помер він 10 серпня 1987 року і похований на одному з чотирьох кладовищ села. Діти і односельчани дуже любили і поважали свого директора. За самовіддану працю і великий внесок в розвиток освіти його було нагороджено багатьма відзнаками та медалями.
