Близько о 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблока частково обвалилася. У різних приміщеннях і на даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася підреакторними приміщеннями.В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років). Ситуація погіршувалася в зв'язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні (від горіння запасів графіту) реакції з виділенням тепла, з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних епементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин Із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики (до вибуху на АЕС «Фукусіма-1»), як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі.

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які бупи принесені зі східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.

В 30-ти кілометрову зону входило село Весняне Поліського району Київської області. На кінець 70-х років в ньому проживало 637 жителів, з низ 220 працездатних, які працювали в колгоспі «Родина». Лише 27 серпня 1986 року почалося відселення жителів села Весняне до села Єрковці Переяслав- Хмельницького району Київської області. До цього часу на новій батьківщині закінчилось будівництво житла для переселенців. Всього було збудовано 67 дворів, цілих 3 вулиці. 197 жителів села Весняне отримали прописку в с. Єрковці. Центральна вулиця має назву Уманська, так як бригада будівельників з м. Умань в короткі строки, лише за 3 місяці, збудували житлові будинки. Вулиця Весняна названа на честь села, яке довелось залишити назавжди. Вулиця Дружби названа в честь об'єднання єрковчан та чорнобильців. 1 вересня 1986 року діти вже пішли навчатись до Єрковецької школи. Єрковчани гостинно, хлібом та сіллю зустрічали переселенців, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. Вони надали всю необхідну допомогу, оточили увагою і турботою, допомогли обжитися на новому місці.